корозія

Коррозия — corrosion — *Коrrosion — 1) Самочинне руйнування металів внаслідок їх хімічної або електрохімічної взаємодії із зовнішнім (корозійним) середовищем. Розрізняють хімічну, електрохімічну, атмосферну, ґрунтову, морську та інші види К. 2) Руйнування (розчинення) г.п. у воді з утворенням тріщин, каналів, воронок (лійок), улоговин, каверн, печер та ін. порожнин; особливо наочно К. виявляється в місцях розвитку легкорозчинних порід (кам. солі, ґіпсу, вапняків та ін.). 3) Роз’їдання і часткове розчинення магматич. розплавом або лавою кристалів-вкраплеників, що виділилися на першому етапі їх кристалізації, або уламків порід (ксенолітів), захоплених магмою при її розповсюдженні. Див. електрокорозія, корозія трубопроводів, фретінг-корозія.

Джерело: Гірничий енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. корозія — коро́зія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. корозія — КОРОЗІЯ – КОРАЗІЯ – ЕРОЗІЯ Корозія, -ї, ор. -єю. Руйнування металів і деяких інших твердих тіл під впливом хімічних та електрохімічних процесів, а також результат цих процесів; руйнування гірських порід внаслідок розчинення їх у воді: корозія заліза... Літературне слововживання
  3. корозія — -ї, ж. 1》 мед. Руйнування живої тканини виразковими процесами або їдкими речовинами. 2》 хім. Руйнування поверхні металів унаслідок їх хімічної взаємодії з зовнішнім середовищем; іржавіння. 3》 геол. Руйнування гірських порід під впливом повітря та води. || перен. Корозія моралі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. корозія — КОРО́ЗІЯ, ї, ж. 1. спец. Руйнування поверхні різних тіл під впливом фізико-хімічних і біологічних чинників. Неприпустимим є тривале зберігання порожньої скляної тари на складах... Словник української мови у 20 томах
  5. корозія — коро́зія (лат. corrosio, від corrodo – гризу, роз’їдаю) 1. Руйнування живої тканини виразковими процесами або їдкими речовинами. 2. Руйнування металів від дії зовнішнього середовища. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. корозія — Руйнування матеріалу, спричинене дією зовнішніх факторів, що починається на його поверхні, поступово проникаючи всередину; особливо піддаються к. метали та сплави (напр., іржавіння залізних виробів у вологому повітрі). Універсальний словник-енциклопедія
  7. корозія — ІРЖА́ВІННЯ (РЖАВІ́ННЯ) (поява іржі на якій-небудь поверхні), КОРО́ЗІЯ. Металеві деталі, відполіровані електричним способом, набувають блиску і стійкості до іржавіння (з газети); Щоб зберегти метали від корозії... Словник синонімів української мови
  8. корозія — КОРО́ЗІЯ, ї, ж. 1. хім. Руйнування поверхні металів унаслідок їх хімічної взаємодії з зовнішнім середовищем; іржавіння. Хімічна корозія виникає в результаті дії на поверхню металів і сплавів атмосфери повітря, сірчастого й вуглекислого газів, .. Словник української мови в 11 томах