корок

КО́РОК, рка, ч.

1. Кора коркового дуба, яку використовують для різних потреб (закупорювання пляшок, як ізоляційний матеріал і т. ін.).

На чималій відстані одне від одного стояли висхлі дерева з голими споконвіку стовбурами, чи, точніше, дерева, з котрих здерли кору, як з коркових дубів під час здирання корка (Т. Воронович, пер. з тв. Ж. Верна);

// Зовнішній шар вторинної покривної тканини рослин, що міститься під корою або шкіркою; пробка.

Корок надійно захищає рослину під час несприятливих періодів (наприклад, узимку або під час посухи) (з навч. літ.);

У багаторічних рослин шкірка через певний час може заміщуватись корком (з навч. літ.).

2. Затичка для пляшки та ін. посуду з кори коркового дуба.

Стара хвацько вибиває корок з пляшки, переливає горілку до карафки (Ю. Яновський);

Скрізь бринів сміх. Хлопали корки з пляшок (Ю. Смолич);

Закручую штопор у корок і повільно тягну на себе (А. Дністровий);

// Узагалі будь-яка затичка для посуду, трубок і т. ін.; пробка.

Степан Федорович бере пляшку, одкидає корок з кукурудзяного качана (В. Козаченко);

– Ніщо так не зближує людей, як коньяк. – Білий пластмасовий корок глухо вдарився об підлогу (О. Чорногуз).

3. заст. Підбор (перев. обтягнутий шкірою); каблук.

Сотничиха дивиться, усміхається, встає, стукає корками і теж пускається у танець (О. Стороженко);

Чоботи з високими лиснючими халявами були на корках (І. Нечуй-Левицький);

Софія не дуже висока, .. ходить на високих корках (Леся Українка);

На струнких ногах – капронові панчохи і спортивні туфлі на низеньких корках (В. Кучер).

4. перен., розм. Те саме, що зато́р 1.

Вулиці перекриті, машини сигналять, люди запізнюються на роботу, скрізь корки, вже сталося кілька аварій (Л. Костенко);

На вулицях панував величезний рух, міліцейські будки опустіли, авта стояли в корку (Ю. Винничук);

Корок на дорогах потроху розсмоктувався (І. Роздобудько).