корок

КО́РОК, рка, ч.

1. Кора коркового дуба, яку використовують для різних потреб;

// Вторинна покривна тканина рослин, що міститься під корою або шкіркою.

Корок захищає рослину від проникнення в неї бактерій і грибків, а також від об’їдання кори тваринами (Практ. з анат. рослин, 1955, 72).

2. Затичка для пляшки та ін. посуду з кори такого дерева.

Стара хвацька вибиває корок з пляшки, переливає горілку до карафки (Ю. Янов., IV, 1959, 148);

Скрізь бринів сміх. Хлопали корки з пляшок (Смолич, II, 1958, 114);

*У порівн. Смоливус із сіней.. вилетів, мов корок із пляшки (Чорн., Красиві люди, 1961, 27);

// Взагалі будь-яка затичка для посуду, трубок і т. ін.

3. Те саме, що підбо́р; каблук.

Сотничиха дивиться, усміхається, встає, стукає корками і теж пускається у танець (Стор., І, 1957, 301);

Софія не дуже висока, .. ходить на високих корках (Л. Укр., III, 1952, 499);

На струнких ногах — капронові панчохи і спортивні туфлі на низеньких корках (Кучер, Прощай.., 1957, 43).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. корок — ко́рок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. корок — див. ЗАТИЧКА. Словник синонімів Караванського
  3. корок — див. затичка; пробка Словник синонімів Вусика
  4. корок — -рка, ч. 1》 Кора коркового дуба, яку використовують для різних потреб. || Вторинна покривна тканина рослин, що міститься під корою; фелема. 2》 Затичка для пляшки та іншого посуду з кори такого дерева. || Взагалі будь-яка затичка для посуду, трубок і т. ін. 3》 Те саме, що підбор; каблук. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. корок — КО́РОК, рка, ч. 1. Кора коркового дуба, яку використовують для різних потреб (закупорювання пляшок, як ізоляційний матеріал і т. ін.). Словник української мови у 20 томах
  6. корок — (-рка) ч. Словник жарґонної лексики української мови
  7. корок — Зовнішній шар вторинної тканини, що покриває старі стебла, стовбури, корені та деякі бульби рослин; к., напр., коркового дуба, має промислове значення. Універсальний словник-енциклопедія
  8. корок — ЗА́ТИЧКА (те, чим затикають який-небудь отвір); КО́РОК, ПРО́БКА (перев. у пляшці); ЧІП (перев. у бочці); ЗА́ТКАЛО (ЗА́ТКАЛНО) розм. (в печі). Словник синонімів української мови
  9. корок — Ко́рок, -рка м. Каблукъ. Чуб. VII. 431. Один чобіт на підкові, а другий на корку. н. п. Чоботи на височенних корках пошиє, щоб не швидко зносились. Г. Барв. 516. ум. корочок. Черевички на корочках височеньких. МВ. ІІ. 77. Словник української мови Грінченка