королева

КОРОЛЕ́ВА, и, ж.

1. Жін. до коро́ль 1.

Глава монархії — король або королева — успадковує владу (Ек. геогр. заруб, країн, 1956, 7);

*У порівн. Іван ходив по кімнаті з натхненним обличчям та дивував всіх зразками найкращих промов, а курсистка сиділа в казковому захваті, як королева в підводному царстві (Коцюб., II, 1955, 219).

2. чого, перен., розм. Про жінку, що виділяється серед інших красою, поставою, вмінням і т. ін.

Раз.. Катерину навіть обрали «королевою балу» (Вільде, Сестри.., 1958, 508);

Королева гімнастики;

// Проте, що переважає де-небудь, має найбільше значення.

Ніяке дерево не витримує в цім безводнім солончаковім краю, на палених вітрах, і тільки вона, жилава акація, цупка та колюча королева півдня, веселить людський зір (Гончар, II, 1959,278).

3. Дружина короля (у 1 знач.).

Вмерла наша королева, а король не встиг жалоби доносити, а вже посватався (Л. Укр., II, 1951, 191).

4. Друга після короля й найсильніша фігура в шаховій грі; ферзь.

[Гайдаренко:] Ну, так ми ж тоді ось як. (Робить хід). [Панахида:] Запишемо. Член ЛКСМУ Павло Гайдаренко обороняє королеву (Мик., І, 1957, 200);

Надто глибоко в тил зайшла чорна королева (Собко, Любов, 1935, 6).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. королева — короле́ва іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. королева — жм. королиха, королиця, краля; (- блискучу жінку) богиня, цариця; (шахова фігура) ферзь. Словник синонімів Караванського
  3. королева — -и, ж. 1》 Жін. до король 1). 2》 чого, перен., розм. Про жінку, що вирізняється з-поміж інших красою, поставою, вмінням і т. ін. Королева краси. || Про жінку, видатну в тому чи іншому аспекті, кращу в якому-небудь роді діяльності. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. королева — КОРОЛЕ́ВА, и, ж. 1. Жін. до коро́ль 1. Він став англійським лордом і адміралом її величності королеви Великобританії (М. Білкун); Обдурені спритними місіонерами, ватажки племен підписали одного дня листа до королеви Вікторії, прохаючи її високої опіки (Т. Словник української мови у 20 томах
  5. королева — короле́ва шах. ферзь (м, ср, ст)|| = дамка Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. королева — ФЕРЗЬ, КОРОЛЕ́ВА розм. (Круть:) Пішак, воно, здавалося б, ніщо. А пройде у ферзі — уже фігура (О. Підсуха); — Краще пильнуй королеву, бо заберу в тебе з-під носа (Ірина Вільде). Словник синонімів української мови
  7. королева — Короле́ва, -ви; -ле́ви, -ле́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. королева — Королева, -ви ж. Королева. Королева ішпанська Ізабелла. Ком. І. 53. ум. королівонька. Запишалась єси, королівонько ти наша, не озвешся до нас. Г. Барв. 208. Словник української мови Грінченка