королева
КОРОЛЕ́ВА, и, ж.
1. Жін. до коро́ль 1.
Він став англійським лордом і адміралом її величності королеви Великобританії (М. Білкун);
Обдурені спритними місіонерами, ватажки племен підписали одного дня листа до королеви Вікторії, прохаючи її високої опіки (Т. Воронович, пер. з тв. Ж. Верна);
// кого, яка. Про казкову істоту.
Віночки виходили в неї дуже зграбненькі та маленькі, мов для королеви ельфів (Леся Українка);
Другого дня мала відбутися коронація нової королеви – Бабки (В. Багірова).
2. Дружина короля (у 1 знач.).
Король Владислав V стояв на дверях палацу й дожидав королеви (І. Нечуй-Левицький);
Вмерла наша королева, а король не встиг жалоби доносити, а вже посватався (Леся Українка);
Ізабелла залюбки піде за нього, щоб стати королевою. Яка б жінка відмовилася від такої честі! (П. Загребельний).
3. перен. Про жінку, яка захоплює своєю красою, поставою, величчю.
“Королева! Правдива лицарша! Вона одна варта бути княгинею Вишневецькою”, – подумав Єремія (І. Нечуй-Левицький);
Усі кинулися по місцях. Зайшла вчителька. Висока, струнка, гарна. Не вчителька – королева (В. Нестайко);
// чого. Про жінку, яку визнають найкращою в чому-небудь.
Успіх її був неймовірний. Вона була королевою балу, відчувала це, але залишалась байдужою (Д. Паламарчук, пер. з тв. Стендаля);
На тридцять сьомому році життя Таумі Ремпбелл перебувала на піку слави. Почувалася справжньою супермоделлю і королевою подіуму (В. Лис);
У чому прийде у Букiнгемський палац королева епатажу? Це питання хвилювало багатьох (Г. Вдовиченко);
// чого. Про те, що вирізняється серед подібних найкращими якостями.
Ніяке дерево не витримує в цім безводнім солончаковім краю, на палених вітрах, і тільки вона, жилава акація, цупка та колюча королева півдня, веселить людський зір (О. Гончар);
Троянда не тільки королева квітів, а й королева парфумерії (з газ.).
4. Те саме, що да́ма 4.
Бурлаки грали в карти, такі засмальцьовані, що на їх [них] ледве червоніли безталанні королі й королеви (І. Нечуй-Левицький);
Кіптява свічка й ніж щербатий, червінна королева з карт. Змішалась ява з сном крилатим і все недійсне – ніч і чар (Б.-І. Антонич).
5. Те саме, що ферзь.
Партнер Бронка торкнув його під столом ногою. .. – Крaще пильнуй королеву, бо зaберу в тебе з-під носa (Ірина Вільде);
Надто глибоко в тил зайшла чорна королева (В. Собко);
[Перший монах:] Тут був король. А тут ось королева. Був хід конем. Я взяв твою туру. Твій хід. Ходи (Л. Костенко).
Значення в інших словниках
- королева — короле́ва іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- королева — жм. королиха, королиця, краля; (- блискучу жінку) богиня, цариця; (шахова фігура) ферзь. Словник синонімів Караванського
- королева — -и, ж. 1》 Жін. до король 1). 2》 чого, перен., розм. Про жінку, що вирізняється з-поміж інших красою, поставою, вмінням і т. ін. Королева краси. || Про жінку, видатну в тому чи іншому аспекті, кращу в якому-небудь роді діяльності. Великий тлумачний словник сучасної мови
- королева — короле́ва шах. ферзь (м, ср, ст)|| = дамка Лексикон львівський: поважно і на жарт
- королева — ФЕРЗЬ, КОРОЛЕ́ВА розм. (Круть:) Пішак, воно, здавалося б, ніщо. А пройде у ферзі — уже фігура (О. Підсуха); — Краще пильнуй королеву, бо заберу в тебе з-під носа (Ірина Вільде). Словник синонімів української мови
- королева — Короле́ва, -ви; -ле́ви, -ле́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- королева — КОРОЛЕ́ВА, и, ж. 1. Жін. до коро́ль 1. Глава монархії — король або королева — успадковує владу (Ек. геогр. заруб, країн, 1956, 7); *У порівн. Словник української мови в 11 томах
- королева — Королева, -ви ж. Королева. Королева ішпанська Ізабелла. Ком. І. 53. ум. королівонька. Запишалась єси, королівонько ти наша, не озвешся до нас. Г. Барв. 208. Словник української мови Грінченка