корок

ЗА́ТИЧКА (те, чим затикають який-небудь отвір); КО́РОК, ПРО́БКА (перев. у пляшці); ЧІП (перев. у бочці); ЗА́ТКАЛО (ЗА́ТКАЛНО) розм. (в печі). Спробували просто заткнути трубу гострим кінцем (колоди), але вода виштовхувала затичку з такою силою, що вона мало не виривалася з рук (С. Голованівський); Софія внесла з погреба на круглому підносі.. пляшку старого вина і насилу вигвинтила з неї цупкий корок (І. Микитенко); Набрав (Денис) у пляшку води, заткнув горлечко пробкою із трави (Григорій Тютюнник); І молодиці та дядьки вибили з бочки чопа, підставляли під срібний струмінь заляпані глиною руки (Є. Гуцало); — Вона поштурхає коцюбою в печі та й затикає каглу заткалом (І. Нечуй-Левицький).

КАБЛУ́К (тверда набійка на підошві взуття під п'яткою), ЗАКАБЛУ́К, ПІДБО́Р, КО́РОК, ПІДП'Я́ТОК заст., ОБЧА́С (ОБЦА́С) діал.; ШПИ́ЛЬКА розм. (дуже тонка набійка в жіночому взутті). Уже й чоботи носить на вищих каблуках, а парубки його за малого вважають (М. Стельмах); На ногах нові чобітки на високих закаблуках з підківками (С. Чорнобривець); Мартин, не озираючись, втупивши зір у землю, круто повернувся на підборах (Н. Рибак); Софія не дуже висока.., ходить на високих корках (Леся Українка); Всі троє враз вони повернулися на підп'ятках і рушили назад (Ю. Смолич); Давид.. так б'є обчасами в долівку, що здригається вся комірчина (М. Стельмах).

ПРО́БКА (вторинна покривна тканина рослин; матеріал, одержаний з такої тканини коркового дуба), КО́РОК. Пробковий дуб. Головна його цінність, звичайно.., — пробка, товстий шар.. якої утворюється на стовбурі і старому гіллі (з журналу); Корок захищає рослину від проникнення в неї бактерій і грибків (з посібника).