1. Літературне слововживання

лебединий

ЛЕБЕДИНИЙ – ЛЕБЕДЯЧИЙ

Лебединий. 1. Який стосується лебедя, належний йому: лебединий пух, лебедині крила. 2. Який чимось нагадує лебедя; такий, як у лебедя: лебедина шия, лебедина пісня.

Лебедячий. Те саме, що лебединий 1.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лебединий — лебеди́ний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. лебединий — [леибеидинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. лебединий — -а, -е. 1》 Прикм. до лебідь 1). 2》 Який чим-небудь нагадує лебедя (у 1 знач.); такий, як у лебедя. || Білий, як у лебедя. Лебедина пісня — останній твір; останній вияв таланту, діяльності. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лебединий — ЛЕБЕДИ́НИЙ, а, е. 1. Прикм. до ле́бідь 1. Долини й гори були засипані свіжим білим снігом, неначе лебединим пухом (І. Нечуй-Левицький); Князь лежав на тапчані, покритім шкурою лева. Не любив пухів лебединих, ні одрів зі слонової кості (Б. Словник української мови у 20 томах
  5. лебединий — лебеди́на пі́сня; лебеди́ний спі́в чия, чий, кого. Останній (перев. найзначніший) твір, вияв таланту або здібностей кого-небудь. (Світловидов:) Я всю душу вклав у цей проект!.. Він мені навіть уві сні ввижається: чи тому, що старість, чи, може, це вже моя лебедина пісня?.. (Я. Баш). Фразеологічний словник української мови
  6. лебединий — БІ́ЛИЙ (який має колір молока, снігу, крейди і под.), БІЛОСНІ́ЖНИЙ підсил., СНІ́ЖНО-БІ́ЛИЙ підсил., СНІ́ЖНИЙ (СНІЖНИ́Й рідше) підсил. поет., ЛЕБЕДИ́НИЙ поет. Словник синонімів української мови
  7. лебединий — Лебеди́ний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. лебединий — ЛЕБЕДИ́НИЙ, а, е. 1. Прикм. до ле́бідь 1. Долини й гори були засипані свіжим білим снігом, неначе лебединим пухом (Н.-Лев., III, 1956, 142); Лебедині крила— хмари в вишині (Сос., Солов. далі, 1957, 117). 2. Який чим-небудь нагадує лебедя (у 1 знач. Словник української мови в 11 томах
  9. лебединий — Лебединий, -а, -е Лебяжій. Стор. II. 25. Дай тобі, Боже, лебединий вік. Ном. Словник української мови Грінченка