лебединий
ЛЕБЕДИ́НИЙ, а, е.
1. Прикм. до ле́бідь 1.
Долини й гори були засипані свіжим білим снігом, неначе лебединим пухом (І. Нечуй-Левицький);
Князь лежав на тапчані, покритім шкурою лева. Не любив пухів лебединих, ні одрів зі слонової кості (Б. Лепкий);
Лебедині крила- хмари в вишині (В. Сосюра);
Присунув до себе скрипти й приготовлені до писання лебедині пера (Н. Королева);
Їй [Янці] за пошиту чи полагоджену сорочку невільники платили м'ясом байбака чи гусячими або лебединими яйцями (В. Малик);
Під осінь на озері вже зібралося кілька лебединих пар (П. Загребельний);
Синіми очима ніби здивовано вдивлявся [князь Оскольд] в небесну вись, де пливли й пливли білі лебедині стаї (Р. Іванченко).
2. Який чим-небудь нагадує лебедя (у 1 знач.); такий, як у лебедя.
Оце так бабуся! Ніби вісімнадцятилітня краля. Вуста – як маків цвіт, зоряні очі, лебедина шия (О. Бердник);
– І дай тобі, боже, лебединий вік та журавлиний крик (Г. Колісник);
Українки на весь світ славились красою лебединої вірності (Є. Кононенко);
* Образно. З кам'яної печерки-нори виглянула дрібненька рибинка. її, видно, зачарував, загіпнотизував отой вогник, що так елегантно, під лебедині помахи ніжних шовкових водоростей плив у замріяному танці (В. Близнець);
// Білий, як у лебедя.
Кінь спинається дрижачою ногою в брудного кювета і важко піднімає свою лебедину шию (О. Гончар);
Під горою криниченька: Там вмивалась дівчинонька. Вмивалася, говорила: Лице моє лебедине (М. Костомаров).
Значення в інших словниках
- лебединий — лебеди́ний прикметник Орфографічний словник української мови
- лебединий — ЛЕБЕДИНИЙ – ЛЕБЕДЯЧИЙ Лебединий. 1. Який стосується лебедя, належний йому: лебединий пух, лебедині крила. 2. Який чимось нагадує лебедя; такий, як у лебедя: лебедина шия, лебедина пісня. Лебедячий. Те саме, що лебединий 1. Літературне слововживання
- лебединий — [леибеидинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- лебединий — -а, -е. 1》 Прикм. до лебідь 1). 2》 Який чим-небудь нагадує лебедя (у 1 знач.); такий, як у лебедя. || Білий, як у лебедя. Лебедина пісня — останній твір; останній вияв таланту, діяльності. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лебединий — лебеди́на пі́сня; лебеди́ний спі́в чия, чий, кого. Останній (перев. найзначніший) твір, вияв таланту або здібностей кого-небудь. (Світловидов:) Я всю душу вклав у цей проект!.. Він мені навіть уві сні ввижається: чи тому, що старість, чи, може, це вже моя лебедина пісня?.. (Я. Баш). Фразеологічний словник української мови
- лебединий — БІ́ЛИЙ (який має колір молока, снігу, крейди і под.), БІЛОСНІ́ЖНИЙ підсил., СНІ́ЖНО-БІ́ЛИЙ підсил., СНІ́ЖНИЙ (СНІЖНИ́Й рідше) підсил. поет., ЛЕБЕДИ́НИЙ поет. Словник синонімів української мови
- лебединий — Лебеди́ний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- лебединий — ЛЕБЕДИ́НИЙ, а, е. 1. Прикм. до ле́бідь 1. Долини й гори були засипані свіжим білим снігом, неначе лебединим пухом (Н.-Лев., III, 1956, 142); Лебедині крила— хмари в вишині (Сос., Солов. далі, 1957, 117). 2. Який чим-небудь нагадує лебедя (у 1 знач. Словник української мови в 11 томах
- лебединий — Лебединий, -а, -е Лебяжій. Стор. II. 25. Дай тобі, Боже, лебединий вік. Ном. Словник української мови Грінченка