1. Літературне слововживання

манул

МАНУЛ – МАНУЛЬ

Манул, -а. Хижий ссавець родини котячих, який водиться в Закавказзі, Середній та Центральній Азії.

Мануль, -я, ор. -ем. Спосіб копіювання, який стосується виготовлення текстових офсетних друкованих форм при перевиданнях.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. манул — ману́л іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. манул — -а, ч. Хижак родини котячих із цінним пухнастим хутром; живе в Закавказзі, Середній та Центральній Азії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. манул — МАНУ́Л, а, ч. Хижак родини котів із цінним пухнастим хутром; живе в Закавказзі та Середній і Центральній Азії. Манул – дикий кіт, подібний за розміром до домашнього кота (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. манул — МАНУ́Л, а, ч. Хижак родини котів із цінним пухнастим хутром; живе в Закавказзі та Середній і Центральній Азії. Словник української мови в 11 томах