манул
МАНУ́Л, а, ч. Хижак родини котів із цінним пухнастим хутром; живе в Закавказзі та Середній і Центральній Азії.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- манул — ману́л іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- манул — МАНУЛ – МАНУЛЬ Манул, -а. Хижий ссавець родини котячих, який водиться в Закавказзі, Середній та Центральній Азії. Мануль, -я, ор. -ем. Спосіб копіювання, який стосується виготовлення текстових офсетних друкованих форм при перевиданнях. Літературне слововживання
- манул — -а, ч. Хижак родини котячих із цінним пухнастим хутром; живе в Закавказзі, Середній та Центральній Азії. Великий тлумачний словник сучасної мови
- манул — МАНУ́Л, а, ч. Хижак родини котів із цінним пухнастим хутром; живе в Закавказзі та Середній і Центральній Азії. Манул – дикий кіт, подібний за розміром до домашнього кота (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах