манул

ману́л

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. манул — МАНУ́Л, а, ч. Хижак родини котів із цінним пухнастим хутром; живе в Закавказзі та Середній і Центральній Азії. Манул – дикий кіт, подібний за розміром до домашнього кота (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  2. манул — -а, ч. Хижак родини котячих із цінним пухнастим хутром; живе в Закавказзі, Середній та Центральній Азії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. манул — МАНУ́Л, а, ч. Хижак родини котів із цінним пухнастим хутром; живе в Закавказзі та Середній і Центральній Азії. Словник української мови в 11 томах
  4. манул — МАНУЛ – МАНУЛЬ Манул, -а. Хижий ссавець родини котячих, який водиться в Закавказзі, Середній та Центральній Азії. Мануль, -я, ор. -ем. Спосіб копіювання, який стосується виготовлення текстових офсетних друкованих форм при перевиданнях. Літературне слововживання