метод

МЕТОД – МЕТОДИКА – МЕТОДОЛОГІЯ

Метод, -у. Спосіб пізнання, дослідження або практичного здійснення чогось тощо: експериментальний метод, порівняльний метод вивчення, методи впливу.

Методика. 1. Сукупність способів і прийомів доцільного проведення будь-якої роботи: методика виведення високопродуктивних порід тварин, методика наукового дослідження, методика перекладу, удосконалювати методику. 2. Вчення про методи викладання певної науки, предмета: методика фізики, розробляти методику.

Методологія, -ї, ор. -єю. Вчення про науковий метод пізнання й перетворення світу або про методи, що застосовуються в окремих науках: методологія наукових досліджень.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. метод — МЕ́ТОД, у, ч. 1. Спосіб пізнання явищ природи та суспільного життя. Діалектичний метод; Марксистський метод; // Підхід митця, письменника (школи, течії і т. ін.) до вивчення життя і відображення його у своїх творах. Словник української мови у 20 томах
  2. метод — -у, ч. 1》 Спосіб пізнання явищ природи та суспільного життя. || Підхід митця, письменника (школи, течії і т. ін.) до вивчення життя і відображення його у своїх творах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. метод — рос. метод 1. Спосіб досягнення мети, цілі, програми, плану завдяки впорядкованій певним чином діяльності. 2. Спосіб пізнання дійсності та відтворення її у мисленні. Свідоме застосування науково обґрунтованих М. є суттєвою умовою отримання нових знань. Eкономічна енциклопедія
  4. метод — МЕ́ТОД, у, ч. 1. Спосіб пізнання явищ природи та суспільного життя. Діалектичний метод; Марксистський метод; // Підхід митця, письменника (школи, течії і т. ін.) до вивчення життя і відображення його у своїх творах. Словник української мови в 11 томах
  5. метод — ме́тод (від грец. μέθοδος – шлях дослідження, спосіб пізнання) 1. Спосіб пізнання дійсності і її відтворення в мисленні. Марксистська філософія визнає науковими... Словник іншомовних слів Мельничука
  6. метод — ме́тод іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  7. метод — МЕТОД (від грецьк. μέυοδοζ — шлях дослідження, теорія, вчення) — систематизований спосіб досягнення теоретичного чи практичного результату, розв'язання проблем чи одержання нової інформації на основі певник регулятивних принципів пізнання та дії... Філософський енциклопедичний словник
  8. метод — (англ. method) спосіб досягнення якої-небудь мети, вирішення конкретного завдання або ж сукупність прийомів освоєння дійсності. Звідси методичний – здійснюваний за певним планом, дуже послідовний, систематичний. Економічний словник
  9. метод — [метод] -ду, м. (на) -д'і, мн. -дие, -д'іў Орфоепічний словник української мови
  10. метод — (від гр. methdos — спосіб пізнання, шлях дослідження) – шлях і спосіб досягнення визначеної мети, сукупність прийомів та операцій освоєння дійсності, зумовлених закономірностями об’єкта і особливостями суб’єкта пізнання. Вибір... Словник-довідник музичних термінів
  11. метод — I 1 спосіб поведінки, свідомий і повторний вибір дії; 2. комплекс доцільних функцій і засобів; 3. спосіб виконання завдання чи розв'язання проблеми. Універсальний словник-енциклопедія