1. Словник української мови у 20 томах

метод

МЕ́ТОД, у, ч.

1. Спосіб пізнання явищ природи та суспільного життя.

Діалектичний метод;

Марксистський метод;

// Підхід митця, письменника (школи, течії і т. ін.) до вивчення життя і відображення його у своїх творах.

Високо оцінюючи реалістичний метод Шекспіра, О. Пушкін вимагає від російських драматичних письменників всебічного, шекспірівського змалювання характерів (з наук.-попул. літ.).

2. Прийом або система прийомів, що застосовується в якій-небудь галузі діяльності (науці, виробництві тощо).

Оце хтіла питати: чи не вкажете мені яких творів про методи етнографічні, а власне, про способи записування народних пісень (Леся Українка);

Мав методи, признаться, старожитні Тодось у садовому ремеслі (М. Рильський);

Критикував [син] допотопні методи добування металу в епоху звільненої атомної енергії і доводив старого до розпачу (Ю. Яновський);

Семиволос уперто шукає нових методів буріння (П. Панч);

Бригадний метод;

Вахтовий метод;

// Спосіб дії, боротьби і т. ін.

[Гайдар:] На війні все набагато складніше. Тут круто повернути – зламати можна. Інший метод потрібний (О. Корнійчук);

Так як від усякого болю всередині визнавав [Завадка] тільки одні ліки: горілку з перцем, так і в боротьбі з поліцією тримався тільки одного методу: заперечувати (Ірина Вільде).

(1) Вахтови́й ме́тод – особлива форма організації праці, що ґрунтується на використанні трудових ресурсів поза місцем розташування підприємства, організації, коли роботу здійснює змінний (вахтовий) персонал через відсутність можливості щоденного повернення до місця його постійного мешкання.

Вахтовий метод застосовується у разі значного віддалення виробничих об'єктів від місця розміщення підприємства або організації (з наук. літ.);

Існують бригади учених, що працюють своєрідним вахтовим методом, – вони підмінюють посезонно одна одну у себе вдома і за кордоном (з газ.);

(2) Чисе́льні ме́тоди – методи наближеного розв'язання скінченного числа елементарних операцій над числами.

Значення чисельного методу зросло з появою ЕОМ (з наук.-попул. літ.).

△ (3) Аксіомати́чний ме́тод – спосіб побудови наукової теорії, в основу якої кладуться деякі вихідні положення (судження) – аксіоми, із яких потім логічним шляхом виводяться і доводяться всі інші твердження цієї теорії.

Призначення аксіоматичного методу полягає в обмеженні сваволі при прийнятті наукових суджень як істин певної теорії (з наук.-попул. літ.);

(4) Індукти́вний ме́тод – спосіб дослідження, при якому зі спостережень окремих фактів, експериментальних даних логічно виводяться загальні положення (правила, закономірності, закони);

(5) Ме́тод ме́нтора – один з методів одержання в гібриді бажаних рис, властивих живцю-прищепі.

Користуючись методом ментора, Мічурін ліквідував безплідність у віддалених гібридів (з наук.-попул. літ.);

(6) Хроматографі́чний ме́тод ана́лізу – метод, який ґрунтується на розділенні однорідних багатокомпонентних сумішей сорбційними методами в динамічних умовах;

(7) Хроматографі́чний ме́тод ідентифіка́ції насі́ння – визначення справжності насіння хромотографічним розділенням їхніх хімічних речовин.;

(8) Часови́й ме́тод – метод неруйнівного контролю, що ґрунтується на реєстрації часу проходження хвиль випромінення через контрольний об'єкт; Чутли́вість ме́тоду див. чутли́вість.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. метод — ме́тод іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. метод — МЕТОД – МЕТОДИКА – МЕТОДОЛОГІЯ Метод, -у. Спосіб пізнання, дослідження або практичного здійснення чогось тощо: експериментальний метод, порівняльний метод вивчення, методи впливу. Методика. Літературне слововживання
  3. метод — [метод] -ду, м. (на) -д'і, мн. -дие, -д'іў Орфоепічний словник української мови
  4. метод — -у, ч. 1》 Спосіб пізнання явищ природи та суспільного життя. || Підхід митця, письменника (школи, течії і т. ін.) до вивчення життя і відображення його у своїх творах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. метод — (від гр. methdos — спосіб пізнання, шлях дослідження) – шлях і спосіб досягнення визначеної мети, сукупність прийомів та операцій освоєння дійсності, зумовлених закономірностями об’єкта і особливостями суб’єкта пізнання. Вибір... Словник-довідник музичних термінів
  6. метод — (англ. method) спосіб досягнення якої-небудь мети, вирішення конкретного завдання або ж сукупність прийомів освоєння дійсності. Звідси методичний – здійснюваний за певним планом, дуже послідовний, систематичний. Економічний словник
  7. метод — ме́тод (від грец. μέθοδος – шлях дослідження, спосіб пізнання) 1. Спосіб пізнання дійсності і її відтворення в мисленні. Марксистська філософія визнає науковими... Словник іншомовних слів Мельничука
  8. метод — I 1 спосіб поведінки, свідомий і повторний вибір дії; 2. комплекс доцільних функцій і засобів; 3. спосіб виконання завдання чи розв'язання проблеми. Універсальний словник-енциклопедія
  9. метод — МЕТОД (від грецьк. μέυοδοζ — шлях дослідження, теорія, вчення) — систематизований спосіб досягнення теоретичного чи практичного результату, розв'язання проблем чи одержання нової інформації на основі певник регулятивних принципів пізнання та дії... Філософський енциклопедичний словник
  10. метод — МЕ́ТОД, у, ч. 1. Спосіб пізнання явищ природи та суспільного життя. Діалектичний метод; Марксистський метод; // Підхід митця, письменника (школи, течії і т. ін.) до вивчення життя і відображення його у своїх творах. Словник української мови в 11 томах
  11. метод — рос. метод 1. Спосіб досягнення мети, цілі, програми, плану завдяки впорядкованій певним чином діяльності. 2. Спосіб пізнання дійсності та відтворення її у мисленні. Свідоме застосування науково обґрунтованих М. є суттєвою умовою отримання нових знань. Eкономічна енциклопедія