метод
МЕ́ТОД, у, ч.
1. Спосіб пізнання явищ природи та суспільного життя.
Діалектичний метод; Марксистський метод;
// Підхід митця, письменника (школи, течії і т. ін.) до вивчення життя і відображення його у своїх творах.
Широке бачення явищ в їх русі, в зв’язках і перспективі, в єдності окремого і загального — це ж і є одна з найголовніших рис методу соціалістичного реалізму (Про багатство л-ри, 1959, 125);
Високо оцінюючи реалістичний метод Шекспіра, О. Пушкін вимагає від російських драматичних письменників всебічного, шекспірівського змалювання характерів (Про мист. театру, 1954, 5).
2. Прийом або система прийомів, що застосовується в якій-небудь галузі діяльності (науці, виробництві тощо).
Оце хтіла питати: чи не вкажете мені яких творів про методи етнографічні, а власне, про способи записування народних пісень (Л. Укр., V, 1956, 31);
Мав методи, признаться, старожитні Тодось у садовому ремеслі (Рильський, II, 1960, 70);
Критикував [син] допотопні методи добування металу в епоху звільненої атомної енергії і доводив старого до розпачу (Ю. Янов., II, 1954, 108);
Семиволос уперто шукає нових методів буріння (Панч, В дорозі, 1959, 257);
// Спосіб дії, боротьби і т. ін.
[Гайдар:] На війні все набагато складніше. Тут круто повернути — зламами можна. Інший метод потрібний (Корн., II, 1955, 30);
Так як від усякого болю всередині визнавав [Завадка] тільки одні ліки: горілку з перцем, так і в боротьбі з поліцією тримався тільки одного методу: заперечувати (Вільде, Сестри.., 1958, 154).
Значення в інших словниках
- метод — ме́тод іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- метод — МЕТОД – МЕТОДИКА – МЕТОДОЛОГІЯ Метод, -у. Спосіб пізнання, дослідження або практичного здійснення чогось тощо: експериментальний метод, порівняльний метод вивчення, методи впливу. Методика. Літературне слововживання
- метод — [метод] -ду, м. (на) -д'і, мн. -дие, -д'іў Орфоепічний словник української мови
- метод — -у, ч. 1》 Спосіб пізнання явищ природи та суспільного життя. || Підхід митця, письменника (школи, течії і т. ін.) до вивчення життя і відображення його у своїх творах. Великий тлумачний словник сучасної мови
- метод — (від гр. methdos — спосіб пізнання, шлях дослідження) – шлях і спосіб досягнення визначеної мети, сукупність прийомів та операцій освоєння дійсності, зумовлених закономірностями об’єкта і особливостями суб’єкта пізнання. Вибір... Словник-довідник музичних термінів
- метод — МЕ́ТОД, у, ч. 1. Спосіб пізнання явищ природи та суспільного життя. Діалектичний метод; Марксистський метод; // Підхід митця, письменника (школи, течії і т. ін.) до вивчення життя і відображення його у своїх творах. Словник української мови у 20 томах
- метод — (англ. method) спосіб досягнення якої-небудь мети, вирішення конкретного завдання або ж сукупність прийомів освоєння дійсності. Звідси методичний – здійснюваний за певним планом, дуже послідовний, систематичний. Економічний словник
- метод — ме́тод (від грец. μέθοδος – шлях дослідження, спосіб пізнання) 1. Спосіб пізнання дійсності і її відтворення в мисленні. Марксистська філософія визнає науковими... Словник іншомовних слів Мельничука
- метод — I 1 спосіб поведінки, свідомий і повторний вибір дії; 2. комплекс доцільних функцій і засобів; 3. спосіб виконання завдання чи розв'язання проблеми. Універсальний словник-енциклопедія
- метод — МЕТОД (від грецьк. μέυοδοζ — шлях дослідження, теорія, вчення) — систематизований спосіб досягнення теоретичного чи практичного результату, розв'язання проблем чи одержання нової інформації на основі певник регулятивних принципів пізнання та дії... Філософський енциклопедичний словник
- метод — рос. метод 1. Спосіб досягнення мети, цілі, програми, плану завдяки впорядкованій певним чином діяльності. 2. Спосіб пізнання дійсності та відтворення її у мисленні. Свідоме застосування науково обґрунтованих М. є суттєвою умовою отримання нових знань. Eкономічна енциклопедія