музикальний
МУЗИКАЛЬНИЙ – МУЗИЧНИЙ
Музикальний. 1. Здібний до музики, який тонко сприймає, відчуває й виконує музичні твори: музикальна людина, музикальні пальці, музикальний слух. 2. Приємний звучанням; мелодійний: музикальний голос, музикальна мова.
Музичний. 1. Який стосується музики, пов’язаний з музикою, здійснюваний засобами музики: музична крамниця, музичний вечір, музичний гурток, музичний твір, музична комедія. 2. Те саме, що музикальний: музичний голос. Є повір’я, що наші діди всі грали на сопілках, тим-то й мова така музична (М.Хвильовий).
Джерело:
Словник-довідник з українського літературного слововживання
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- музикальний — музика́льний прикметник який тонко розуміє музику; мелодійний Орфографічний словник української мови
- музикальний — [музиекал'нией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- музикальний — -а, -е. Те саме, що музичний 2), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
- музикальний — МУЗИКА́ЛЬНИЙ, а, е. Те саме, що музи́чний 2, 3. Була [Оксана] вражлива [вразлива], честолюбива і дуже музикальна (О. Кобилянська); Можна багато писати про художню принадність першої великої удачі Гончара [“Прапороносців”] – .. Словник української мови у 20 томах
- музикальний — МУЗИКА́ЛЬНИЙ, а, е. Те саме, що музи́чний 2, 3. Була [Оксана] вражлива [вразлива], честолюбива і дуже музикальна (Коб., І, 1956, 249); Можна багато писати про художню принадність першої великої удачі Гончара ["Прапороносців"] — .. Словник української мови в 11 томах