музикальний
музика́льний
[музиекал'нией]
м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- музикальний — музика́льний прикметник який тонко розуміє музику; мелодійний Орфографічний словник української мови
- музикальний — МУЗИКАЛЬНИЙ – МУЗИЧНИЙ Музикальний. 1. Здібний до музики, який тонко сприймає, відчуває й виконує музичні твори: музикальна людина, музикальні пальці, музикальний слух. 2. Приємний звучанням; мелодійний: музикальний голос, музикальна мова. Музичний. Літературне слововживання
- музикальний — -а, -е. Те саме, що музичний 2), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
- музикальний — МУЗИКА́ЛЬНИЙ, а, е. Те саме, що музи́чний 2, 3. Була [Оксана] вражлива [вразлива], честолюбива і дуже музикальна (О. Кобилянська); Можна багато писати про художню принадність першої великої удачі Гончара [“Прапороносців”] – .. Словник української мови у 20 томах
- музикальний — МУЗИКА́ЛЬНИЙ, а, е. Те саме, що музи́чний 2, 3. Була [Оксана] вражлива [вразлива], честолюбива і дуже музикальна (Коб., І, 1956, 249); Можна багато писати про художню принадність першої великої удачі Гончара ["Прапороносців"] — .. Словник української мови в 11 томах