музикальний
МУЗИКА́ЛЬНИЙ, а, е. Те саме, що музи́чний 2, 3.
Була [Оксана] вражлива [вразлива], честолюбива і дуже музикальна (Коб., І, 1956, 249);
Можна багато писати про художню принадність першої великої удачі Гончара ["Прапороносців"] — .. про лаконічну й точну, мальовничу й музикальну мову письменника, що переливається різними стилістичними барвами (Про багатство л-ри, 1959. 176).
Музика́льний слух — те саме, що Музи́чний слух ( див. музи́чний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- музикальний — музика́льний прикметник який тонко розуміє музику; мелодійний Орфографічний словник української мови
- музикальний — МУЗИКАЛЬНИЙ – МУЗИЧНИЙ Музикальний. 1. Здібний до музики, який тонко сприймає, відчуває й виконує музичні твори: музикальна людина, музикальні пальці, музикальний слух. 2. Приємний звучанням; мелодійний: музикальний голос, музикальна мова. Музичний. Літературне слововживання
- музикальний — [музиекал'нией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- музикальний — -а, -е. Те саме, що музичний 2), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
- музикальний — МУЗИКА́ЛЬНИЙ, а, е. Те саме, що музи́чний 2, 3. Була [Оксана] вражлива [вразлива], честолюбива і дуже музикальна (О. Кобилянська); Можна багато писати про художню принадність першої великої удачі Гончара [“Прапороносців”] – .. Словник української мови у 20 томах