мумія

МУМІЯ – МУМІЄ

Мумія¹, -ї, ор. -єю. Труп людини або тварини, штучно збережений від розкладу бальзамуванням, а також переносно: єгипетські мумії. Чоловік з чорним обличчям придивився до Фатьми: – Ах ти ж мумія засушена! (Ю.Яновський).

Мумія², спец. Мінеральна фарба, що має колір від ясно-червоного до темно-брунатного.

Муміє, невідм., с. Природний смолоподібний продукт біологічного походження, який стікає з розколин скель та гір.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

мумія — му́мія 1 іменник жіночого роду труп му́мія 2 іменник жіночого роду фарба Орфографічний словник української мови
мумія — I -ї, ж. 1》 Труп людини або тварини, штучно збережений від розкладу; набальзамований труп. || Труп людини або тварини, що не розклався внаслідок діяння природних чинників. 2》 перен., зневажл., лайл. Великий тлумачний словник сучасної мови
мумія — МУ́МІЯ¹, ї, ж. 1. Труп людини або тварини, штучно збережений від розкладу; набальзамований труп. І сміялись безумні нащадки, що й мумії предків не вічні... Словник української мови у 20 томах
мумія — му́мія (араб., від перс. мум – віск) 1. Залізоокисний природний пігмент. Застосовують для виготовлення фарб та емалей. 2. Труп людини або тварини, збережений від розкладу штучним способом або внаслідок діяння природних чинників. Словник іншомовних слів Мельничука
мумія — Останки, які в натуральний спосіб або в результаті застосування консервуючих засобів не підлягли розкладові; муміфікування останків було дуже поширене у стародавньому Єгипті; існували також м. священних тварин (ібіси, коти, крокодили). Універсальний словник-енциклопедія
мумія — Му́мія, -мії, -мією; му́мії, -мій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
мумія — МУ́МІЯ¹, ї, ж. 1. Труп людини або тварини, штучно збережений від розкладу; набальзамований труп. І сміялись безумні нащадки, що й мумії предків не вічні… (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах