мумія
МУ́МІЯ¹, ї, ж.
1. Труп людини або тварини, штучно збережений від розкладу; набальзамований труп.
І сміялись безумні нащадки, що й мумії предків не вічні... (Леся Українка);
Набальзамовані трупи – мумії – можуть зберігатися дуже довгий час – багато сотень і тисяч років (Ю. Смолич);
* У порівн. Вони [панни] були позавірчувані в шуби, .. в кохти [кофти], у товсті хустки та хусточки, як єгипетські мумії (І. Нечуй-Левицький);
// Труп людини або тварини, що не розклався внаслідок діяння природних чинників.
2. перен., зневажл. Про малорухливу, худу або не здатну до сильних почуттів людину.
Чим він кращий від останнього лихваря? Ця мумія з щурячими очима! (З. Тулуб);
Чоловік з чорним обличчям придивився до Фатьми: – Ах ти ж мумія засушена! (Ю. Яновський).
МУ́МІЯ², ї, ж., спец.
Мінеральна фарба у вигляді порошку, що має колір від ясно-червоного до темно-брунатного.
Деякі природні різновиди окису заліза використовують як мінеральні фарби під назвами: охра, залізний сурик, мумія (з наук.-попул. літ.).
Значення в інших словниках
- мумія — му́мія 1 іменник жіночого роду труп му́мія 2 іменник жіночого роду фарба Орфографічний словник української мови
- мумія — МУМІЯ – МУМІЄ Мумія1, -ї, ор. -єю. Труп людини або тварини, штучно збережений від розкладу бальзамуванням, а також переносно: єгипетські мумії. Чоловік з чорним обличчям придивився до Фатьми: – Ах ти ж мумія засушена! (Ю.Яновський). Мумія2, спец. Літературне слововживання
- мумія — I -ї, ж. 1》 Труп людини або тварини, штучно збережений від розкладу; набальзамований труп. || Труп людини або тварини, що не розклався внаслідок діяння природних чинників. 2》 перен., зневажл., лайл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мумія — му́мія (араб., від перс. мум – віск) 1. Залізоокисний природний пігмент. Застосовують для виготовлення фарб та емалей. 2. Труп людини або тварини, збережений від розкладу штучним способом або внаслідок діяння природних чинників. Словник іншомовних слів Мельничука
- мумія — Останки, які в натуральний спосіб або в результаті застосування консервуючих засобів не підлягли розкладові; муміфікування останків було дуже поширене у стародавньому Єгипті; існували також м. священних тварин (ібіси, коти, крокодили). Універсальний словник-енциклопедія
- мумія — Му́мія, -мії, -мією; му́мії, -мій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- мумія — МУ́МІЯ¹, ї, ж. 1. Труп людини або тварини, штучно збережений від розкладу; набальзамований труп. І сміялись безумні нащадки, що й мумії предків не вічні… (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах