мумія
му́мія
I -ї, ж.
1》 Труп людини або тварини, штучно збережений від розкладу; набальзамований труп.
|| Труп людини або тварини, що не розклався внаслідок діяння природних чинників.
2》 перен., зневажл., лайл. Про малорухливу, худу або нездатну до сильних почуттів людину.
II -ї, ж., спец.
Мінеральна фарба у вигляді порошку, що має колір від ясно-червоного до темно-брунатного.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мумія — му́мія 1 іменник жіночого роду труп му́мія 2 іменник жіночого роду фарба Орфографічний словник української мови
- мумія — МУМІЯ – МУМІЄ Мумія1, -ї, ор. -єю. Труп людини або тварини, штучно збережений від розкладу бальзамуванням, а також переносно: єгипетські мумії. Чоловік з чорним обличчям придивився до Фатьми: – Ах ти ж мумія засушена! (Ю.Яновський). Мумія2, спец. Літературне слововживання
- мумія — МУ́МІЯ¹, ї, ж. 1. Труп людини або тварини, штучно збережений від розкладу; набальзамований труп. І сміялись безумні нащадки, що й мумії предків не вічні... Словник української мови у 20 томах
- мумія — му́мія (араб., від перс. мум – віск) 1. Залізоокисний природний пігмент. Застосовують для виготовлення фарб та емалей. 2. Труп людини або тварини, збережений від розкладу штучним способом або внаслідок діяння природних чинників. Словник іншомовних слів Мельничука
- мумія — Останки, які в натуральний спосіб або в результаті застосування консервуючих засобів не підлягли розкладові; муміфікування останків було дуже поширене у стародавньому Єгипті; існували також м. священних тварин (ібіси, коти, крокодили). Універсальний словник-енциклопедія
- мумія — Му́мія, -мії, -мією; му́мії, -мій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- мумія — МУ́МІЯ¹, ї, ж. 1. Труп людини або тварини, штучно збережений від розкладу; набальзамований труп. І сміялись безумні нащадки, що й мумії предків не вічні… (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах