1. Літературне слововживання

мінус

А. При позначенні температури нижчої нуля – невідмінюване. Наявність слова мінус не впливає на відмінок числівника, що стоїть за ним: температура знизилася до мінус тридцяти градусів.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мінус — мі́нус іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. мінус — МАТ. знак віднімання; П. вада, ґандж, недолік, г. недотягнення. Словник синонімів Караванського
  3. мінус — [м’інус] -са, м. (на) -с'і, мн. -сие, -с'іў Орфоепічний словник української мови
  4. мінус — -а, ч. 1》 Математичний знак для позначення дії віднімання та від'ємних чисел, зображений горизонтальною рискою ( — ). 2》 невідм. Уживається між двома числами для позначення того, що друге віднімається від першого. 3》 невідм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. мінус — Менше, хиба, вада, див. дефект Словник чужослів Павло Штепа
  6. мінус — МІ́НУС, ч. 1. род. а. Математичний знак для позначення дії віднімання та від'ємних чисел, зображений горизонтальною рискою (-). 2. невідм. Уживається між двома числами для позначення того, що друге віднімається від першого. Словник української мови у 20 томах
  7. мінус — А, ч., муз. Фонограма, що складається з музичного супроводу без голосу. Співати під мінус. Словник сучасного українського сленгу
  8. мінус — мі́нус (від лат. minus – менше, за винятком) знак (горизонтальна риска) для позначення дії віднімання, а також для позначення негативних величин або від’ємних чисел. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. мінус — ВА́ДА (негативна ознака кого-, чого-небудь; те, що є невигідним, незручним для когось), НЕДО́ЛІК, ХИ́БА, ДЕФЕ́КТ книжн., МІ́НУС книжн., ГАНДЖ розм., ПОРО́К розм., ПРОГА́ЛИНА рідше, ПРОВИ́НА рідше, БОЛЯ́ЧКА розм. рідше, НЕДОСТА́ЧА розм. Словник синонімів української мови
  10. мінус — Мі́нус, -са; -нуси, -сів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. мінус — МІ́НУС, ч. 1. род. а. Математичний знак для позначення дії віднімання та від’ємних чисел, зображений горизонтальною рискою (-). 2. невідм. Уживається між двома числами для позначення того, що друге віднімається від першого. Словник української мови в 11 томах