1. Словник української мови в 11 томах

мінус

МІ́НУС, ч.

1. род. а. Математичний знак для позначення дії віднімання та від’ємних чисел, зображений горизонтальною рискою (-).

2. невідм. Уживається між двома числами для позначення того, що друге віднімається від першого.

Квадрат різниці двох чисел дорівнює квадратові першого числа мінус подвоєний добуток першого числа на друге плюс квадрат другого числа (Алг., І, 1956, 57).

3. невідм. Негативна величина; уживається для позначення температури нижче нуля.

Температура на освітленій Сонцем стороні Місяця дорівнює плюс 120 — 130 градусам, а на нічній стороні — мінус 150 — 160 градусам (Рад. Укр., 4. І 1959, 4).

4. род. а, перен., розм. Вада, недолік.

У нас, акторів, були до того напружені нерви, що ми цілу ніч не спали, обмірковуючи плюси і мінуси спектаклю (Мин. укр. театру, 1953, 160);

Новий метод [балансування при складанні приладів] мав і мінуси. Їх було ще забагато, щоб можна було казати про перемогу (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 587).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мінус — мі́нус іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. мінус — А. При позначенні температури нижчої нуля – невідмінюване. Наявність слова мінус не впливає на відмінок числівника, що стоїть за ним: температура знизилася до мінус тридцяти градусів. Літературне слововживання
  3. мінус — МАТ. знак віднімання; П. вада, ґандж, недолік, г. недотягнення. Словник синонімів Караванського
  4. мінус — [м’інус] -са, м. (на) -с'і, мн. -сие, -с'іў Орфоепічний словник української мови
  5. мінус — -а, ч. 1》 Математичний знак для позначення дії віднімання та від'ємних чисел, зображений горизонтальною рискою ( — ). 2》 невідм. Уживається між двома числами для позначення того, що друге віднімається від першого. 3》 невідм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. мінус — Менше, хиба, вада, див. дефект Словник чужослів Павло Штепа
  7. мінус — МІ́НУС, ч. 1. род. а. Математичний знак для позначення дії віднімання та від'ємних чисел, зображений горизонтальною рискою (-). 2. невідм. Уживається між двома числами для позначення того, що друге віднімається від першого. Словник української мови у 20 томах
  8. мінус — А, ч., муз. Фонограма, що складається з музичного супроводу без голосу. Співати під мінус. Словник сучасного українського сленгу
  9. мінус — мі́нус (від лат. minus – менше, за винятком) знак (горизонтальна риска) для позначення дії віднімання, а також для позначення негативних величин або від’ємних чисел. Словник іншомовних слів Мельничука
  10. мінус — ВА́ДА (негативна ознака кого-, чого-небудь; те, що є невигідним, незручним для когось), НЕДО́ЛІК, ХИ́БА, ДЕФЕ́КТ книжн., МІ́НУС книжн., ГАНДЖ розм., ПОРО́К розм., ПРОГА́ЛИНА рідше, ПРОВИ́НА рідше, БОЛЯ́ЧКА розм. рідше, НЕДОСТА́ЧА розм. Словник синонімів української мови
  11. мінус — Мі́нус, -са; -нуси, -сів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)