містика

МІСТИКА – МІСТИЦИЗМ

Містика. Віра в таємничий, надприродний світ і можливість безпосереднього спілкування з ним; розм. – щось загадкове, незрозуміле: середньовічна містика.Як це ми зустрілися тут? Ожина кусюча, очерети, стежка безлюдна... і раптом ти. Просто містика якась! (О.Гончар).

Містицизм, -у. Містичний світогляд, схильність до містики: впадати в містицизм, містицизм алхіміків. Сухобрус старівся і впадав у містицизм (І.Нечуй-Левицький); – Я на сни та їх толкування ніколи і нічого не покладав і не покладаю, а містицизмом взагалі ще менше займаюся (О.Кобилянська).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. містика — МІ́СТИКА, и, ж. Релігійно-ідеалістичні погляди, що визнають існування надприродних сил і можливість спілкування з ними людини. Вчення Павлова про вищу нервову діяльність, що є класичним дослідженням природничо-наукової думки... Словник української мови в 11 томах
  2. містика — (англ. mystic) одна з деформацій управління діяльністю, що виявляється в роботі органів місцевого самоуправління при ігноруванні інтересів підприємств, інших ланок галузей економіки, а також населення. Економічний словник
  3. містика — мі́стика (від грец. μυστικά – таємничі обряди) 1. Віра в існування надприродних, таємничих сил та в здатність людини вступати в безпосередні зносини з ними. 2. Схильність до віри в таємниче й надприродне. 3. Щось загадкове, непояснюване. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. містика — мі́стика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  5. містика — Таїнство Словник чужослів Павло Штепа
  6. містика — -и, ж. 1》 Віра в існування надприродних, таємничих сил і здатність спілкування з ними людини. || Схильність до віри в надприродне й таємниче. 2》 Щось загадкове, непояснюване. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. містика — (від грецьк. mistikos — таємничий) віра у надприродне, таємниче, у можливість безпосереднього спілкування людини з потойбічним світом; М. є у всіх релігіях Словник іншомовних соціокультурних термінів
  8. містика — Мі́стика, -ки, -ці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. містика — МІ́СТИКА, и, ж. 1. Віра в існування надприродних сил і можливість безпосереднього спілкування людини з потойбічним світом. Вчення Павлова про вищу нервову діяльність, що є класичним дослідженням природничо-наукової думки... Словник української мови у 20 томах