напричуд

присл. Надзвичайно, навдивовижу. Сон дивен, барзо дивен, напрочуд (дума); Погода була напрочуд гарна (І.Франко).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напричуд — Напри́чуд нар. = напрочуд. Словник української мови Грінченка
  2. напричуд — НАПРИ́ЧУД, присл., розм. Те саме, що напро́чуд 1. Отож я міг спати. А вже підпилий як засне, То хоч коти гармати, І усом не моргне. Та й сон же, сон, напричуд дивний, Мені приснився (Т. Шевченко); Кажуть люде [люди], що лицем я гарна І всім тілом напричуд вродлива (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  3. напричуд — присл., діал. Напрочуд. Великий тлумачний словник сучасної мови