1. Літературне слововживання

настій

НАСТІЙ – НАСТОЯНКА, НАСТОЙКА

Настій, -тою, ор. -тоєм. 1. Витяжка з рослинних чи тваринних продуктів; стійкий запах чогось: трав’яний настій, настій ромашки, настій лісових трав і квітів. 2. зрідка. Те саме, що настоянка 1.

Настоянка, настойка. 1. Спиртовий напій, настояний на ягодах, плодах, травах: вишнева настоянка (настойка), пляшка настоянки (настойки). 2. Те саме, що настій 1.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. настій — насті́й іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. настій — -тою, ч. 1》 Витяжка з рослинної чи тваринної речовини, що утворилася в тій рідині, в яку ця речовина вміщена; водяний розчин спеціально приготовлених екстрактів. 2》 Те саме, що настойка 1). 3》 Стійкий запах чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. настій — НАСТІ́Й, то́ю, ч. 1. Витяжка з рослинної або тваринної речовини, що утворилася в тій рідині, в яку ця речовина вміщена; водяний розчин спеціально приготовлених екстрактів. Мати .. Словник української мови у 20 томах
  4. настій — ЗА́ПАХ (властивість речовин діяти на органи нюху і сприйматися ними), ПО́ВІВ, ПО́ДИХ, ДУХ розм., ПАХ розм., поет.; ЧАД (міцний, густий запах); ПРИ́ПАХ розм. (легкий запах); НАСТІ́Й (стійкий); ДУШО́К розм., ЗАПАШО́К розм. (перев. неприємний припах). Словник синонімів української мови
  5. настій — НАСТІ́Й, то́ю, ч. 1. Витяжка з рослинної чи тваринної речовини, що утворилася в тій рідині, в яку ця речовина вміщена; водяний розчин спеціально приготовлених екстрактів. Мати.. Словник української мови в 11 томах