непритомніти

НЕПРИТОМНІТИ – ОПРИТОМНІТИ

Непритомніти, знепритомніти. Втрачати свідомість; зомлівати. Довго ще в касарні Леся мордували. Непритомнів, падав – то тягли назад... (Л.Забашта); – От двоє дітей у Мокрини, бачили вони ложку молока? Аж непритомніють, смокчучи кислу ганчірку з м’якушкою (М.Стельмах); Листоноша знепритомнів після двадцятого шомпола (Ю.Яновський); Валентинові Модестовичу здавалось, що Ганна знепритомніла (Ю.Шовкопляс).

Опритомніти. Повернутися до свідомості зі стану непритомності, забуття; набути знову здатності мислити, діяти і т. ін. (після сильного переживання, розгубленості, болю тощо). Зінько лежав на ліжкові. Він опритомнів уже, але був такий знеможений, що не здужав озиватися (Б.Грінченко); Опритомнів він тільки надвечір, але підвестися не міг (А.Шиян); Поранений Богун опритомнів і намагався звести голову (Я.Качура).

Чомусь часто забувають ці слова, заміняючи їх маловживаними втрачати, втратити свідомість, загубити тяму, прийти до тями тощо.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

непритомніти — (впадати в непритомність) зомліти, мліти, (часто) умлівати. Словник синонімів Полюги
непритомніти — неприто́мніти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
непритомніти — Зомлівати, втрачати пам'ять <�свідомість>, впадати в забуття <�безпам'ять, непам'ять>, тратити тяму. Словник синонімів Караванського
непритомніти — -ію, -ієш, недок. Втрачати свідомість; зомлівати. Великий тлумачний словник сучасної мови
непритомніти — НЕПРИТО́МНІТИ, ію, ієш, недок. Втрачати здатність осмислено сприймати навколишнє; зомлівати. – Приймаю командування! – вигукнув Орлюк, випірнувши на мить у буття й знову непритомніючи (О. Довженко); Аж тепер відчув [Олег], що непритомнів з перенапруги (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
непритомніти — НЕПРИТО́МНІТИ (впадати в непритомність); МЛІ́ТИ, ЗОМЛІВА́ТИ, УМЛІВА́ТИ (ВМЛІВА́ТИ), ОБІМЛІВА́ТИ розм., ОБМИРА́ТИ розм., ОМЛІВА́ТИ рідше (знемагати, слабнути до втрати свідомості, перев. від сильного душевного потрясіння, від фізичної слабості, хвороби). Словник синонімів української мови
непритомніти — НЕПРИТО́МНІТИ, ію, ієш, недок. Втрачати свідомість; зомлівати. — Приймаю командування! — вигукнув Орлюк, випірнувши на мить у буття й знову непритомніючи (Довж., І, 1958, 306); Аж тепер відчув [Олег], що непритомнів з перенапруги (Ле, Клен. лист, 1960, 167). Словник української мови в 11 томах