1. Літературне слововживання

непрощенний

НЕПРОЩЕННИЙ – НЕ ПРОЩЕНИЙ

Непрощенний. Якому не можна простити; якому не простили гріхів тощо. Як на його думку, то це була непрощенна кривда, що Грицько забрав собі ту десятину землі (Б.Грінченко); – Тяжко спокутував він своє непрощенне злочинство (М.Зеров); Це був би непрощенний злочин перед усіма нами (О.Гуреїв); Пушкар сказав, що злочин – непрощенний. Карати треба – що там говорить (Л.Костенко).

Не прощений, част. з дієприкм. [Міріам:] Він їм простив. Він їм усім простив.. А тільки я не прощена зосталась (Леся Українка).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. непрощенний — непроще́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. непрощенний — -а, -е. 1》 Якому не простили гріхів. 2》 Якого не можна простити, вибачити. 3》 Який ніколи не зникає через небажання простити, вибачити комусь що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. непрощенний — НЕПРОЩЕ́ННИЙ, а, е. 1. Якому не простили гріхів. А тим часом непроще́нний Грішний умирає (Т. Шевченко). 2. Якого не можна простити, вибачити. Словник української мови у 20 томах
  4. непрощенний — Непроще́нний, -на, -не (що не можна простити) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. непрощенний — НЕПРОЩЕ́ННИЙ, а, е. 1. Якому не простили гріхів. А тим часом непроще́нний Грішний умирає (Шевч., І, 1951, 538). 2. Якого не можна простити, вибачити. Словник української мови в 11 томах