непрощенний
НЕПРОЩЕ́ННИЙ, а, е.
1. Якому не простили гріхів.
А тим часом непроще́нний Грішний умирає (Т. Шевченко).
2. Якого не можна простити, вибачити.
Однаково непрощенні і для літератора і для педагога невибагливість, казенність у роботі, недостатнє чуття відповідальності (з газ.).
3. Який ніколи не зникає через небажання вибачити, простити комусь що-небудь.
Все влилося в цей крик: .. і розчарування, і страшна непрощенна жіноча образа (В. Собко);
Вони [думи] отруювали душу, сповняли її тривогою і неспокоєм за сім'ю, вони живили її непрощенною помстою (А. Шиян).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- непрощенний — непроще́нний прикметник Орфографічний словник української мови
- непрощенний — НЕПРОЩЕННИЙ – НЕ ПРОЩЕНИЙ Непрощенний. Якому не можна простити; якому не простили гріхів тощо. Як на його думку, то це була непрощенна кривда, що Грицько забрав собі ту десятину землі (Б.Грінченко); – Тяжко спокутував він своє непрощенне злочинство (М. Літературне слововживання
- непрощенний — -а, -е. 1》 Якому не простили гріхів. 2》 Якого не можна простити, вибачити. 3》 Який ніколи не зникає через небажання простити, вибачити комусь що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- непрощенний — Непроще́нний, -на, -не (що не можна простити) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- непрощенний — НЕПРОЩЕ́ННИЙ, а, е. 1. Якому не простили гріхів. А тим часом непроще́нний Грішний умирає (Шевч., І, 1951, 538). 2. Якого не можна простити, вибачити. Словник української мови в 11 томах