непрощенний
непроще́нний
-а, -е.
1》 Якому не простили гріхів.
2》 Якого не можна простити, вибачити.
3》 Який ніколи не зникає через небажання простити, вибачити комусь що-небудь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- непрощенний — непроще́нний прикметник Орфографічний словник української мови
- непрощенний — НЕПРОЩЕННИЙ – НЕ ПРОЩЕНИЙ Непрощенний. Якому не можна простити; якому не простили гріхів тощо. Як на його думку, то це була непрощенна кривда, що Грицько забрав собі ту десятину землі (Б.Грінченко); – Тяжко спокутував він своє непрощенне злочинство (М. Літературне слововживання
- непрощенний — НЕПРОЩЕ́ННИЙ, а, е. 1. Якому не простили гріхів. А тим часом непроще́нний Грішний умирає (Т. Шевченко). 2. Якого не можна простити, вибачити. Словник української мови у 20 томах
- непрощенний — Непроще́нний, -на, -не (що не можна простити) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- непрощенний — НЕПРОЩЕ́ННИЙ, а, е. 1. Якому не простили гріхів. А тим часом непроще́нний Грішний умирає (Шевч., І, 1951, 538). 2. Якого не можна простити, вибачити. Словник української мови в 11 томах