1. Літературне слововживання

обкреслювати

ОБКРЕСЛЮВАТИ – ОКРЕСЛЮВАТИ

Обкреслювати, -юю, -юєш. Обводити щось лініями, рисками.

Окреслювати. 1. Те саме, що обкреслювати. А в небі швидкісний літак Окреслює коло (Л.Дмитерко). 2. Робити чіткішими, виразнішими обриси, контури, форму чогось. Тонкий светр окреслював ніжну талію (А.Хорунжий). 3. Зображати, описувати когось, щось. Письменник чітко окреслює образ, юні персонажі його оповідання живі, їх виразно бачиш перед собою (О.Донченко).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обкреслювати — обкре́слювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обкреслювати — -юю, -юєш, недок., обкреслити, -лю, -лиш, док., перех. Обводити що-небудь лінією, рисками. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обкреслювати — ОБКРЕ́СЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБКРЕ́СЛИТИ, лю, лиш, док. 1. що. Обводити що-небудь лінією, рисками. Доктор Рудольф мовчки бере газету, обкреслює нігтем якесь місце й подає Максові (В. Винниченко). 2. Те саме, що окре́слювати 3. Техніка? Форма?... Словник української мови у 20 томах
  4. обкреслювати — ОКРЕ́СЛЮВАТИ (ОБКРЕ́СЛЮВАТИ) (обводити що-небудь лінією, рисками), ОБРИСО́ВУВАТИ рідше, ОПИ́СУВАТИ, РОЗМІЧА́ТИ спец. (контури майбутньої деталі). — Док.: окре́слити (обкре́слити), обрисува́ти, описа́ти, розмі́тити. Словник синонімів української мови
  5. обкреслювати — ОБКРЕ́СЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБКРЕ́СЛИТИ, лю, лиш, док., перех. Обводити що-небудь лінією, рисками. Словник української мови в 11 томах