обкреслювати

ОКРЕ́СЛЮВАТИ (ОБКРЕ́СЛЮВАТИ) (обводити що-небудь лінією, рисками), ОБРИСО́ВУВАТИ рідше, ОПИ́СУВАТИ, РОЗМІЧА́ТИ спец. (контури майбутньої деталі). — Док.: окре́слити (обкре́слити), обрисува́ти, описа́ти, розмі́тити. Він довго дивився на всі пункти плану, один окреслив кілька разів червоним олівцем (В. Собко); У звичайних випадках обвідна немовби обгортає всю сім'ю ліній, а лінії в своїй сукупності обрисовують обвідну (з посібника); Якщо в опуклому чотирикутнику сума протилежних кутів дорівнює двом прямим, то навколо нього можна описати коло (з підручника); Розмітити деталь перед обробленням.

ОКРЕ́СЛЮВАТИ (ОБКРЕ́СЛЮВАТИ) (робити обриси, контури чого-небудь виразними, рельєфними), ОБМАЛЬО́ВУВАТИ, ОБРИСО́ВУВАТИ, ВІДТІНЯ́ТИ, ВІДТІ́НЮВАТИ. — Док.: окре́слити (обкре́слити), обмалюва́ти, обрисува́ти, відтіни́ти. Форма вигідно окреслювала її.. струнку постать (С. Чорнобривець); Тонка бомбакова сорочка щільно обіймала її молоде тіло, рельєфно обмальовувала круглі плечі (М. Коцюбинський); Світляна смуга ковзала по лискучому її волоссі, гарно обрисовувала її чисте чоло (І. Волошин); Його шию відтіняв кремовий комірець (О. Гуреїв).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обкреслювати — обкре́слювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обкреслювати — ОБКРЕСЛЮВАТИ – ОКРЕСЛЮВАТИ Обкреслювати, -юю, -юєш. Обводити щось лініями, рисками. Окреслювати. 1. Те саме, що обкреслювати. А в небі швидкісний літак Окреслює коло (Л.Дмитерко). 2. Робити чіткішими, виразнішими обриси, контури, форму чогось. Літературне слововживання
  3. обкреслювати — -юю, -юєш, недок., обкреслити, -лю, -лиш, док., перех. Обводити що-небудь лінією, рисками. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обкреслювати — ОБКРЕ́СЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБКРЕ́СЛИТИ, лю, лиш, док. 1. що. Обводити що-небудь лінією, рисками. Доктор Рудольф мовчки бере газету, обкреслює нігтем якесь місце й подає Максові (В. Винниченко). 2. Те саме, що окре́слювати 3. Техніка? Форма?... Словник української мови у 20 томах
  5. обкреслювати — ОБКРЕ́СЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБКРЕ́СЛИТИ, лю, лиш, док., перех. Обводити що-небудь лінією, рисками. Словник української мови в 11 томах