1. Словник української мови у 20 томах

обкреслювати

ОБКРЕ́СЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБКРЕ́СЛИТИ, лю, лиш, док.

1. що. Обводити що-небудь лінією, рисками.

Доктор Рудольф мовчки бере газету, обкреслює нігтем якесь місце й подає Максові (В. Винниченко).

2. Те саме, що окре́слювати 3.

Техніка? Форма? Давайте її сюди, .. імпресіонізм, примітивізм.., все, що може найкраще обкреслити людину (В. Винниченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обкреслювати — обкре́слювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обкреслювати — ОБКРЕСЛЮВАТИ – ОКРЕСЛЮВАТИ Обкреслювати, -юю, -юєш. Обводити щось лініями, рисками. Окреслювати. 1. Те саме, що обкреслювати. А в небі швидкісний літак Окреслює коло (Л.Дмитерко). 2. Робити чіткішими, виразнішими обриси, контури, форму чогось. Літературне слововживання
  3. обкреслювати — -юю, -юєш, недок., обкреслити, -лю, -лиш, док., перех. Обводити що-небудь лінією, рисками. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обкреслювати — ОКРЕ́СЛЮВАТИ (ОБКРЕ́СЛЮВАТИ) (обводити що-небудь лінією, рисками), ОБРИСО́ВУВАТИ рідше, ОПИ́СУВАТИ, РОЗМІЧА́ТИ спец. (контури майбутньої деталі). — Док.: окре́слити (обкре́слити), обрисува́ти, описа́ти, розмі́тити. Словник синонімів української мови
  5. обкреслювати — ОБКРЕ́СЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБКРЕ́СЛИТИ, лю, лиш, док., перех. Обводити що-небудь лінією, рисками. Словник української мови в 11 томах