обтуратор
ОБТУРАТОР – ОБТЮРАТОР
Обтуратор, -а. Протез, який застосовується при дефектах піднебіння.
Обтюратор, -а. Пристрій у затворах гармат; затвор у кінознімальних апаратах.
Джерело:
Словник-довідник з українського літературного слововживання
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
-
обтуратор —
-а, ч. Протез, призначений для закриття дефектів твердого і м'якого піднебіння.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
обтуратор —
ОБТУРА́ТОР, а, ч., мед. Протез, який використовують для закривання дефектів піднебіння.
Словник української мови у 20 томах