1. Словник української мови у 20 томах

обтуратор

ОБТУРА́ТОР, а, ч., мед.

Протез, який використовують для закривання дефектів піднебіння.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обтуратор — ОБТУРАТОР – ОБТЮРАТОР Обтуратор, -а. Протез, який застосовується при дефектах піднебіння. Обтюратор, -а. Пристрій у затворах гармат; затвор у кінознімальних апаратах. Літературне слововживання
  2. обтуратор — -а, ч. Протез, призначений для закриття дефектів твердого і м'якого піднебіння. Великий тлумачний словник сучасної мови