обтуратор
обтура́тор
-а, ч.
Протез, призначений для закриття дефектів твердого і м'якого піднебіння.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обтуратор — ОБТУРАТОР – ОБТЮРАТОР Обтуратор, -а. Протез, який застосовується при дефектах піднебіння. Обтюратор, -а. Пристрій у затворах гармат; затвор у кінознімальних апаратах. Літературне слововживання
- обтуратор — ОБТУРА́ТОР, а, ч., мед. Протез, який використовують для закривання дефектів піднебіння. Словник української мови у 20 томах