1. Літературне слововживання

отже

ОТЖЕ – ОТ ЖЕ

Отже. 1. наст, підсил. Вживається для підсилення висловлюваної думки, при спонуканні, заохоченні до чогось тощо, а також як вставне слово. Перевів погляд [парубок] на крайнє жито. "Отже тут кращі хліба, ніж під селом ", – подумав сам собі (Панас Мирний); [Лукаш:] Так отже слухай: якщо я тут маю тебе питати, хто до мене сміє ходити, а хто ні, то ліпше сам я знов з ліса заберуся на село (Леся Українка); Право поета, отже, й право народу (М.Рильський). 2. спол. Вживається в значенні "тому, через те", зрідка "але, проте". Справа вже майже вирішена. Отже, треба бути напоготові (А.Головко); Рано звечора вони полягали спати, натомлені денними пригодами. Отже сон не йшов обом їм на думку (Панас Мирний).

От же, наст, з наст. Настя стусонула її кулаком. – От же тобі за се!.. (М.Коцюбинський); – Ну, от же й ваш Іван до школи ходить (Леся Українка).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. отже — о́тже 1 сполучник незмінювана словникова одиниця о́тже 2 частка незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. отже — ч., таким чином, значить, жм. отож; ЯК СП. тому, через те. Словник синонімів Караванського
  3. отже — I част. підсил. 1》 Уживається на початку речення для підсилення висловлюваної думки; адже. || Уживається для підкреслення наслідку чого-небудь у значенні от і. 2》 Уживається з дієсловами наказового способу для спонукання, заохочення до чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. отже — О́ТЖЕ¹, част. підсил. 1. Уживається на початку речення для підсилення висловлюваної думки; адже. [Сервіллія:] Там був один .. Старий вже дідуган, так той найбільше вабив [хлопця]... Словник української мови у 20 томах
  5. отже — О́тже (отож, тому), о́тжеж, присл. О́тже доведе́ться само́му йти Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. отже — О́ТЖЕ¹, част. підсил. 1. Уживається на початку речення для підсилення висловлюваної думки; адже. [Сервіллія:] Там був один.. Старий вже дідуган, так той найбільше вабив [хлопця] … Отже кажуть, що він із ним кудись за Тібр подався (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  7. отже — Отже нар. 1) Вѣдь. Отже збреше бісів син! Отже доведеться самому йти. 2) Поэтому, слѣдовательно, итакъ. Словник української мови Грінченка