пальний
ПАЛЬНИЙ – ПАЛИВНИЙ – ПАЛЬОВИЙ – ПАЛЕВИЙ
Пальний. Здатний горіти: пальна суміш.
Паливний. 1. Пов’язаний з паливом: паливні ресурси, паливний бак, паливна форсунка. 2. Пов’язаний з виробництвом, видобуванням або використанням палива: паливна промисловість, паливні родовища.
Пальовий. Який складається з паль; побудований на палях тощо: пальовий фундамент, польова будівля, польовий молот, польові роботи.
Палевий. Блідо-жовтий з рожевим відтінком. Троянд було сім – три білі, три палеві і одна – червона (Ю.Смолич).
Джерело:
Словник-довідник з українського літературного слововживання
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пальний — пальни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- пальний — -а, -е. Здатний до горіння, згоряння. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пальний — ПАЛЬНИ́Й, а́, е́. Здатний до горіння, згоряння. Танк мчав палаючи. Вздовж усієї вулиці з горішніх поверхів на нього сипалися гранати, пляшки з пальною сумішшю: одні влучали, інші падали обік танка, поперед нього – весь асфальт горів (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
- пальний — I. ГОРЮ́ЧИЙ (здатний горіти), ПАЛЬНИ́Й, ПАЛКИ́Й (який добре горить). Горючий газ; З горішніх поверхів на нього сипалися гранати, пляшки з пальною сумішшю (О. Гончар); (Єлена:) Налаштуй доволі дров Сухих, палких, із дерева горючого (переклад М. Лукаша). — Пор. I. легкозайми́стий. Словник синонімів української мови
- пальний — ПАЛЬНИ́Й, а́, е́. 1. Здатний до горіння, згоряння. Танк мчав палаючи. Вздовж усієї вулиці з горішніх поверхів на нього сипалися гранати, пляшки з пальною сумішшю: одні влучали, інші падали обік танка, поперед нього — весь асфальт горів (Гончар, III... Словник української мови в 11 томах