поруч

ПОРУЧ – ПОРЯД

Поруч. 1. присл. Дуже близько, на невеликій відстані від когось, чогось; поблизу: іти поруч, стояти поруч, поставити хату поруч, працювати поруч. 2. (з ким-чим, кого, чого), прийм. Вживається при вказуванні на просторову близькість, суміжність когось, чогось з ким-, чим-небудь; коло: вона сіла поруч з батьком, він став поруч нас. І полоненого хлопця поставили поруч ката... (М. Нагнибіда); Поруч воза йшов Микита, проводжаючи подорожніх до Росі (А.Кащенко).

Поряд. 1. присл., прийм. Те саме, що поруч: бігти поряд, жити в будинку поряд, сидів поряд з дівчиною, іти поряд саней. Орися присіла поряд із Юлею (Григорій Тютюнник). 2. (з ким-чим), прийм. Вживається при вказуванні на суміжні або одночасні дії, а також на особи або предмети, що перебувають у спільній або одночасній дії; разом, одночасно. Народ творить. Колективно? Так, поряд з відомими на ім’я і невідомими широкому загалу, але відомими близькому оточенню народними творцями бачимо й незчисленні приклади колективної творчості (М.Рильський).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

поруч — по́руч 1 прийменник незмінювана словникова одиниця по́руч 2 прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
поруч — пр., поряд, побіч, обік, поблизу, з. обруч; (плече з плечем) пліч-о-пліч, плече-в-плече, попліч, опліч. Словник синонімів Караванського
поруч — див. нарукавник Словник церковно-обрядової термінології
поруч — див. близько Словник синонімів Вусика
поруч — 1》 присл. Дуже близько, на невеликій відстані від кого-, чого-небудь; поблизу, поряд. || Безпосередньо один коло одного. || у знач. присудк. сл. || перев. у сполуч. зі сл. бути, йти, виступати, перен. Разом, спільно. 2》 у знач. прийм., з оруд. Великий тлумачний словник сучасної мови
поруч — ПО́РУЧ. 1. присл. Дуже близько, на невеликій відстані від кого-, чого-небудь; поблизу, поряд. Сів Павло біля столу, схилив голову на руки. Словник української мови у 20 томах
поруч — БЛИ́ЗЬКО (на невеликій відстані від кого-, чого-небудь), ПОБЛИЗУ́, ЗБЛИ́ЗЬКА рідше, ОСЬ-О́СЬ підсил. розм., ОТ-О́Т підсил. розм., ПО СУСІ́ДСТВУ, У (В) СУСІ́ДСТВІ рідше; НЕДАЛЕ́КО, НЕПОДАЛІ́К, НЕПОДАЛЕ́КУ розм. (при меншому ступені близькості). Словник синонімів української мови
поруч — По́руч кого, чого і з ким, з чим, прийм. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
поруч — ПО́РУЧ. 1. присл. Дуже близько, на невеликій відстані від кого-, чого-небудь; поблизу, поряд. Сів Павло біля столу, схилив голову на руки. Словник української мови в 11 томах
поруч — Поруч нар. Рядомъ. Поруч себе сажав. Макс. В одній домовині із ним поховайте, да положіть, мати, поруч головами. Мет. 95. Словник української мови Грінченка