поруч

по́руч

1》 присл. Дуже близько, на невеликій відстані від кого-, чого-небудь; поблизу, поряд.

|| Безпосередньо один коло одного.

|| у знач. присудк. сл.

|| перев. у сполуч. зі сл. бути, йти, виступати, перен. Разом, спільно.

2》 у знач. прийм., з оруд. в. та прийм. "з" або з род. в. без прийм. Указує на просторову близькість, суміжність кого-, чого-небудь із кимсь, чимсь; біля, коло.

|| Уживається на позначення невеликої відстані від чого-небудь.

|| тільки з оруд. в. та прийм. "з", рідко. Указує на суміжні або одночасні дії, а також на особи чи предмети, що перебувають у спільній або одночасній дії; разом, одночасно, поряд.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поруч — по́руч 1 прийменник незмінювана словникова одиниця по́руч 2 прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. поруч — ПОРУЧ – ПОРЯД Поруч. 1. присл. Дуже близько, на невеликій відстані від когось, чогось; поблизу: іти поруч, стояти поруч, поставити хату поруч, працювати поруч. 2. (з ким-чим, кого, чого), прийм. Літературне слововживання
  3. поруч — пр., поряд, побіч, обік, поблизу, з. обруч; (плече з плечем) пліч-о-пліч, плече-в-плече, попліч, опліч. Словник синонімів Караванського
  4. поруч — див. нарукавник Словник церковно-обрядової термінології
  5. поруч — див. близько Словник синонімів Вусика
  6. поруч — ПО́РУЧ. 1. присл. Дуже близько, на невеликій відстані від кого-, чого-небудь; поблизу, поряд. Сів Павло біля столу, схилив голову на руки. Словник української мови у 20 томах
  7. поруч — БЛИ́ЗЬКО (на невеликій відстані від кого-, чого-небудь), ПОБЛИЗУ́, ЗБЛИ́ЗЬКА рідше, ОСЬ-О́СЬ підсил. розм., ОТ-О́Т підсил. розм., ПО СУСІ́ДСТВУ, У (В) СУСІ́ДСТВІ рідше; НЕДАЛЕ́КО, НЕПОДАЛІ́К, НЕПОДАЛЕ́КУ розм. (при меншому ступені близькості). Словник синонімів української мови
  8. поруч — По́руч кого, чого і з ким, з чим, прийм. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. поруч — ПО́РУЧ. 1. присл. Дуже близько, на невеликій відстані від кого-, чого-небудь; поблизу, поряд. Сів Павло біля столу, схилив голову на руки. Словник української мови в 11 томах
  10. поруч — Поруч нар. Рядомъ. Поруч себе сажав. Макс. В одній домовині із ним поховайте, да положіть, мати, поруч головами. Мет. 95. Словник української мови Грінченка