1. Літературне слововживання

примирений

ПРИМИРЕНИЙ – ПРИМИРЕННИЙ

Примирений. Дієприкм. від примирити; у знач. прикм. – який примирився з кимсь, погодився з чимось. Так і розійшлися вони, незлостиві, але й не примирені (Григорій Тютюнник).

Примиренний, прикм. Якого можна примирити; умиротворений, лагідний. І примиренному присняться І люде добрі, і любов, І все добро (Т.Шевченко).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. примирений — прими́рений дієприкметник помирений Орфографічний словник української мови
  2. примирений — [приемиреинией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і (помирений) Орфоепічний словник української мови
  3. примирений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до примирити. 2》 у знач. прикм. Який примирився з ким-небудь. 3》 у знач. прикм. Який примирився, погодився з чим-небудь, усвідомив необхідність чогось; умиротворений, лагідний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. примирений — ПРИМИ́РЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до примири́ти. То тут, то там ворушилися поранені – росіяни й французи. Вони забували про ворожнечу, примирені однаковою долею (П. Кочура). 2. у знач. прикм. Який примирився з ким-небудь. – Ну що ж!... Словник української мови у 20 томах
  5. примирений — ПРИМИ́РЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до примири́ти. То тут, то там ворушилися поранені — росіяни й французи. Вони забували про ворожнечу, примирені однаковою долею (Кочура, Зол. грамота, 1960, 311). 2. у знач. прикм. Який примирився з ким-небудь. Словник української мови в 11 томах