примирений
прими́рений
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до примирити.
2》 у знач. прикм. Який примирився з ким-небудь.
3》 у знач. прикм. Який примирився, погодився з чим-небудь, усвідомив необхідність чогось; умиротворений, лагідний.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- примирений — прими́рений дієприкметник помирений Орфографічний словник української мови
- примирений — ПРИМИРЕНИЙ – ПРИМИРЕННИЙ Примирений. Дієприкм. від примирити; у знач. прикм. – який примирився з кимсь, погодився з чимось. Так і розійшлися вони, незлостиві, але й не примирені (Григорій Тютюнник). Примиренний, прикм. Літературне слововживання
- примирений — [приемиреинией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і (помирений) Орфоепічний словник української мови
- примирений — ПРИМИ́РЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до примири́ти. То тут, то там ворушилися поранені – росіяни й французи. Вони забували про ворожнечу, примирені однаковою долею (П. Кочура). 2. у знач. прикм. Який примирився з ким-небудь. – Ну що ж!... Словник української мови у 20 томах
- примирений — ПРИМИ́РЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до примири́ти. То тут, то там ворушилися поранені — росіяни й французи. Вони забували про ворожнечу, примирені однаковою долею (Кочура, Зол. грамота, 1960, 311). 2. у знач. прикм. Який примирився з ким-небудь. Словник української мови в 11 томах