примиренець

примире́нець

-нця, ч.

1》 політ. Той, хто прагне примирити суперечності; прибічник примиренства.

2》 розм. Той, хто примиряється з чим-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. примиренець — примире́нець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. примиренець — ПРИМИРЕ́НЕЦЬ, нця, ч. 1. іст. Той, хто схильний до компромісу, зокрема в питаннях ідеологічної, соціальної або класової боротьби; прибічник примиренства. 2. розм., заст. Той, хто примиряється з чим-небудь. Словник української мови у 20 томах
  3. примиренець — Примире́нець, -ре́нця; -ре́нці, -ців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. примиренець — ПРИМИРЕ́НЕЦЬ, нця, ч. 1. політ. Той, хто прагне примирити класові суперечності; прибічник примиренства. 2. розм. Той, хто примиряється з чим-небудь. Іван Антонович [командир роти] іншим разом нізащо не поступився б своїм мінометником.. Словник української мови в 11 томах