причому

ПРИЧОМУ, ПРИЧІМ – ПРИ ЧОМУ, ПРИ ЧІМ

Причому, причім. 1. присл. Вживається при запитанні (в якому зв’язку, в якій залежності) і як сполучне слово в підрядному додатковому реченні. [Острожин:] Ляж тут причому? (Леся Українка); Причім тут я? (М.Коцюбинський). 2. спол. приєднувальний. Вживається при зауваженні чи доповненні. Тьотя Сима виходить з своїх дверей, причому видно, як в ясно освітленій кімнаті Тоня сидить і шиє (І.Кочерга).

При чому, при чім, займ. з прийм. Валерій Іванович має розібратись, що вихователі тут ні при чому, бо нема сили на світі, яка могла б вдержати Кульбаку (О.Гончар); – Се ти правду сказала. Коні тут ні при чім (М.Коцюбинський).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. причому — I причім, присл. У якому зв'язку, в якій залежності (уживається в запитанні). || Уживається як сполучне слово в підрядному додатковому реченні. II причім, спол. приєднувальний. Уживається при зауваженні чи доповненні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. причому — див. притім, притому Словник чужослів Павло Штепа
  3. причому — ПРИЧО́МУ¹, ПРИЧІ́М, присл. У якому зв'язку, в якій залежності (уживається при запитанні). [Любов:] Ми сіли на мілизну, поздоров Боже оцих панів .. [Острожин:] А я ж тут причому?... Словник української мови у 20 томах
  4. причому — причо́му 1 прислівник незмінювана словникова одиниця причо́му 2 сполучник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  5. причому — ПРИЧО́МУ¹, ПРИЧІ́М, присл. У якому зв’язку, в якій залежності (уживається при запитанні). [Любов:] Ми сіли на мілизну, поздоров боже оцих панів.. [Острожин:] А я ж тут причому? (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах