причому

ПРИЧО́МУ¹, ПРИЧІ́М, присл. У якому зв’язку, в якій залежності (уживається при запитанні).

[Любов:] Ми сіли на мілизну, поздоров боже оцих панів.. [Острожин:] А я ж тут причому? (Л. Укр., II, 1952, 8);

Біля тисків і я, юнак, чужий ваганням і одчаю, зубилом плитку оббиваю.. Причім же руки тут мої, що я не раз, не два, не тричі замість зубила б’ю на кров..?! (Сос., II, 1958, 71);

// Уживається як сполучне слово в підрядному додатковому реченні.

— Я не розумію, — каже режисер, — причому тут я (Ю. Янов., ІІ, 1958, 28).

ПРИЧО́МУ², ПРИЧІ́М, спол. приєднувальний. Уживається при зауваженні чи доповненні.

Ми сяк-так помостилися, постелилися і полягали спати, причому вікно треба було замкнути подушкою, бо одна шибка була вибита (Л. Укр., III, 1952, 572);

Сто карбованців зашила йому мати в підкладку піджака, причому зашила сировою ниткою (Тют., Вир, 1964, 51);

Вмент маленький візок виповняється тілами вздовж і впоперек, причім мужчини викидають ноги за полудрабки (Коцюб., II, 1955, 236);

Мотрона гостинно припрошувала Остапа їсти, пити, причім пити до дна (Горд., II, 1959, 296).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. причому — ПРИЧОМУ, ПРИЧІМ – ПРИ ЧОМУ, ПРИ ЧІМ Причому, причім. 1. присл. Вживається при запитанні (в якому зв’язку, в якій залежності) і як сполучне слово в підрядному додатковому реченні. [Острожин:] Ляж тут причому? (Леся Українка); Причім тут я? (М. Літературне слововживання
  2. причому — I причім, присл. У якому зв'язку, в якій залежності (уживається в запитанні). || Уживається як сполучне слово в підрядному додатковому реченні. II причім, спол. приєднувальний. Уживається при зауваженні чи доповненні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. причому — див. притім, притому Словник чужослів Павло Штепа
  4. причому — ПРИЧО́МУ¹, ПРИЧІ́М, присл. У якому зв'язку, в якій залежності (уживається при запитанні). [Любов:] Ми сіли на мілизну, поздоров Боже оцих панів .. [Острожин:] А я ж тут причому?... Словник української мови у 20 томах
  5. причому — причо́му 1 прислівник незмінювана словникова одиниця причо́му 2 сполучник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови