причому

причо́му

I причім, присл.

У якому зв'язку, в якій залежності (уживається в запитанні).

|| Уживається як сполучне слово в підрядному додатковому реченні.

II причім, спол. приєднувальний.

Уживається при зауваженні чи доповненні.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. причому — ПРИЧОМУ, ПРИЧІМ – ПРИ ЧОМУ, ПРИ ЧІМ Причому, причім. 1. присл. Вживається при запитанні (в якому зв’язку, в якій залежності) і як сполучне слово в підрядному додатковому реченні. [Острожин:] Ляж тут причому? (Леся Українка); Причім тут я? (М. Літературне слововживання
  2. причому — див. притім, притому Словник чужослів Павло Штепа
  3. причому — ПРИЧО́МУ¹, ПРИЧІ́М, присл. У якому зв'язку, в якій залежності (уживається при запитанні). [Любов:] Ми сіли на мілизну, поздоров Боже оцих панів .. [Острожин:] А я ж тут причому?... Словник української мови у 20 томах
  4. причому — причо́му 1 прислівник незмінювана словникова одиниця причо́му 2 сполучник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  5. причому — ПРИЧО́МУ¹, ПРИЧІ́М, присл. У якому зв’язку, в якій залежності (уживається при запитанні). [Любов:] Ми сіли на мілизну, поздоров боже оцих панів.. [Острожин:] А я ж тут причому? (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах