1. Літературне слововживання

прощений

ПРОЩЕНИЙ – ПРОЩЕННИЙ

Прощений. Дієприкм. від простити. Прощений Каїтан уже виставляв себе жертвою нечуваного наклепу (М.Зарудний); – Винуймо себе самих. Бо коли ми не поправимося, то прощені за це не будемо (Б.Лепкий).

Прощенний, прикм. Якого можна простити: прощенна провина.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прощений — про́щений дієприкметник вибачений Орфографічний словник української мови
  2. прощений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до простити 1). || прощено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прощений — ПРО́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до прости́ти 1. [Міріам:] Він їм простив. Він їм усім простив. А тільки я не прощена зосталась, бо я не можу їм простить за нього (Леся Українка); // у знач. ім. про́щене, ного, с. Те, щшо комусь простили. Словник української мови у 20 томах