1. Великий тлумачний словник сучасної мови

прощений

про́щений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до простити 1).

|| прощено, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прощений — про́щений дієприкметник вибачений Орфографічний словник української мови
  2. прощений — ПРОЩЕНИЙ – ПРОЩЕННИЙ Прощений. Дієприкм. від простити. Прощений Каїтан уже виставляв себе жертвою нечуваного наклепу (М.Зарудний); – Винуймо себе самих. Бо коли ми не поправимося, то прощені за це не будемо (Б.Лепкий). Прощенний, прикм. Якого можна простити: прощенна провина. Літературне слововживання
  3. прощений — ПРО́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до прости́ти 1. [Міріам:] Він їм простив. Він їм усім простив. А тільки я не прощена зосталась, бо я не можу їм простить за нього (Леся Українка); // у знач. ім. про́щене, ного, с. Те, щшо комусь простили. Словник української мови у 20 томах