свійський

Який живе при людях; не дикий, приручений (про тварин, птахів): свійська коза, свійський індик.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. свійський — Домашній, освоєний, хатній Словник синонімів Вусика
  2. свійський — Сві́йський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. свійський — [св’ійс'кией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
  4. свійський — ДОМА́ШНІЙ (який стосується житла, сім'ї, що в ньому мешкає, тощо), ХА́ТНІЙ, СВІ́ЙСЬКИЙ (про тварин, які живуть у домі або приручені); ДОМОРО́СЛИЙ, ДОМОРО́ЩЕНИЙ (вирощений удома). — Я сама більше од усього люблю.. Словник синонімів української мови
  5. свійський — СВІ́ЙСЬКИЙ, а, е. 1. Який живе при людях, не дикий (про птахів, тварин). Пан Цибульський любив пополювать, було і слідство вчинить, і качок настріля; коли нема диких, то з досади і свійських лущить (О. Стороженко); Ніде не видно було жодної птиці. Словник української мови у 20 томах
  6. свійський — свійський і домашній Про тварин, що живуть при людях, треба казати свійські, тобто приручені: “На цвинтарі поміж бабами та дівчатами дибали чотири свійські журавлі” (Іван Нечуй-Левицький). Отже, свійський – не дикий. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  7. свійський — сві́йський прикметник Орфографічний словник української мови
  8. свійський — Приручений, не дикий; (кіт) домашній; (хто) покірний, слухняний. Словник синонімів Караванського
  9. свійський — СВІ́ЙСЬКИЙ, а, е. 1. Який живе при людях, не дикий (про птахів, тварин). Пан Цибульський любив пополювать, було і слідство вчинить, і качок настріля; коли нема диких, то з досади і свійських лущить (Стор., І, 1957, 154); Ніде не видно було жодної птиці. Словник української мови в 11 томах
  10. свійський — -а, -е. 1》 Який живе при людях, не дикий (про птахів, тварин). || Який звик до людини; приручений, ручний. || перен., розм. Покірний, слухняний (про людину та її вдачу). 2》 розм. Звичний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  11. свійський — Свійський, -а, -е Домашній. Кожний свійський птах сусідивсь до людей в солом'яній хатині. К. Дз. 137. Коли нема диких (качок), то з досади і свійських лущить. Стор. 1. 233. Словник української мови Грінченка