суперечка

СУПЕРЕЧКА – СУПЕРЕЧНІСТЬ, СУПЕРЕЧЛИВІСТЬ

Суперечка. Словесне змагання при обговоренні чого-небудь, в якому кожна сторона обстоює свою думку, свою правоту: гостра суперечка, безпредметна суперечка, родинна суперечка, вести суперечку, вступати в суперечку.

Суперечність, -ності, ор. -ністю, рідше суперечливість, -вості, ор. -вістю. Невідповідність чого-небудь чомусь; протилежність інтересів (звичайно суспільних, класових) тощо: непримиренні суперечності, економічні суперечності, політичні суперечності, поглиблення суперечностей, усувати суперечності.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. суперечка — (словесне змагання між особами) сперечання, спір, (наукова) дискусія, (в пресі) полеміка, (на зборах) дебати. Словник синонімів Полюги
  2. суперечка — супере́чка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. суперечка — Сперечання, спір, спірка; (у пресі) полеміка, дискусія; мн. СУПЕРЕЧКИ, незгоди; п! СВАРКА, ДИСПУТ. Словник синонімів Караванського
  4. суперечка — див. гамір; сварка Словник синонімів Вусика
  5. суперечка — [супеиречка] -чкие, д. і м. -ец':і, р. мн. -чок Орфоепічний словник української мови
  6. суперечка — СУПЕРЕ́ЧКА, и, ж. Словесне змагання між двома або кількома особами, при якому кожна із сторін обстоює свою думку, правоту; спір. Суперечок нема, ну й до діла далеко (прислів'я); Раїса виразно бачила, що він ухиляється од давніх бесід та суперечок... Словник української мови у 20 томах
  7. суперечка — -и, ж. Словесне змагання між двома або кількома особами, при якому кожна зі сторін обстоює свою думку, правоту; спір. || Широке публічне обговорення якого-небудь спірного питання; дискусія. || Сварка, чвари. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. суперечка — СУПЕРЕ́ЧКА (словесне змагання між двома або кількома особами, при якому кожна із сторін обстоює свою правоту), СПІР, СПІ́РКА, ДИСКУ́СІЯ розм., СУПЕРЕ́КА діал., ПЕРЕ́ЧКА діал.; ПОЄДИ́НОК, ГЕРЦЬ, ПРЯ заст. книжн. Словник синонімів української мови
  9. суперечка — Супере́чка, -чки, -чці; -ре́чки, -ре́чок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. суперечка — СУПЕРЕ́ЧКА, и, ж. Словесне змагання між двома або кількома особами, при якому кожна із сторін обстоює свою думку, правоту; спір. Суперечок нема, ну й до діла далеко (Укр.. присл.. Словник української мови в 11 томах
  11. суперечка — Суперечка, -ки ж. ум. отъ суперека. Словник української мови Грінченка