1. Літературне слововживання

сіріти

СІРІТИ – СІРІТИСЯ – СІРІШАТИ

Сіріти. Ставати сірим, сірішим; виділятися сірим кольором, виднітися (про щось сіре). Небо почало сіріти (О.Маковей); Надворі дедалі дужче сіріло (І.Багряний); Як почало сіріти, вони вже вийшли з хати (Вас. Шевчук); Під парканами ще сіріють шматки талого льоду (П.Колесник); За вікнами все темнішало й темнішало, і в парку великою купою сіріли старі дуби (М.Лазорський).

Сірітися. Виділятися сірим кольором, виднітися (про щось сіре). Зорані сугроби сірілися перепаленими, сухими скибами (І.Франко).

Сірішати. Ставати сірішим. Сірішає ковиль (З.Тулуб).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сіріти — сірі́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. сіріти — Ставати сірим, сірішати, (здаля) БОВВАНІТИ, сивіти, (на виду) бліднути, НЕОС. СВІТАТИ Словник синонімів Караванського
  3. сіріти — див. розвиднятися Словник синонімів Вусика
  4. сіріти — (волосся) див. сідіти, (ранок) див. розсвітати Словник чужослів Павло Штепа
  5. сіріти — СІРІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. тільки 3 ос. Ставати, робитися сірим, сірішим. Сиві хмари низько висіли над землею, і все від них темніло та сіріло (Н. Кобринська); Вище й вище здіймалося сонце над степом. Сніг осідав, сірів (З. Словник української мови у 20 томах
  6. сіріти — -ію, -ієш, недок. 1》 тільки 3 ос. Ставати, робитися сірим, сірішим. 2》 тільки 3 ос. Вирізнятися сірим кольором; виднітися (про що-небудь сіре). || чим. 3》 Втрачати природний колір обличчя, бліднути від хвилювання, втоми, гніву і т. ін. 4》 безос. Розвиднятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. сіріти — БЛІ́ДНУТИ (про обличчя — втрачати рум'янець і взагалі природну свіжість під впливом сильних почуттів, хвороби і т. ін.), БЛІДНІ́ТИ заст., БІЛІ́ТИ підсил., СІРІ́ТИ підсил., ПОЛОТНІ́ТИ підсил., ЗЕЛЕНІ́ТИ підсил. розм. — Д... Словник синонімів української мови
  8. сіріти — Сірі́ти, -рі́ю, -рі́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. сіріти — СІРІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. тільки 3 ос. Ставати, робитися сірим, сірішим. Сиві хмари низько висіли над землею, і все від них темніло та сіріло (Кобр., Вибр., 1954, 3); Вище й вище здіймалося сонце над степом. Сніг осідав, сірів (Тулуб, В степу.. Словник української мови в 11 томах
  10. сіріти — Сіріти, -рію, -єш гл. 1) Сѣрѣть. 2) Сѣрѣть, свѣтать. Вже в вікнах сіріє, і небо світліє, світ недалечко. Левиц. І. 154. Словник української мови Грінченка